Унікальні архітектурні пам'ятки України, які ще можна врятувати

18 квітня - День пам’яток історії та культури.

Пропонуємо ознайомитися з унікальними архітектурними пам'ятками України, які потребують негайної реставрації.
Палац Адольфа Грохольського (палац Терещенків), с. Червоне

Зведений у 19 столітті власником села, шляхтичем Адольфом Грохольським. Тоді будівля була набагато скромніша. Свого розквіту комплекс досяг, коли село і палац викупив відомий український підприємець Микола Терещенко і його брат авіаконструктор Федір Терещенко. Тут добудували фонтан, сади і парки та навіть – авіамайстерню. Сам палац розширили. Тоді цю пам'ятку архітектури вважали чи не найкращим прикладом неоготики. Після 1917 року комплекс переходив з рук у руки. Тут був і притулок, і ПТУ. Нині у колишньому палаці, у вцілілих кімнатах, мешкають черниці.

Собор Святого Миколая, с. Вижняни

Перша згадка про собор датується 1400 роком. Найбільша цінність храму – фрески. Більшість з них – з 1940-х років. Тобто створювали їх у буремні роки Другої світової війни. Стародавній вівтар, ікони, орган – все підкреслювало велич храму. Та час і недогляд зробили своє. У радянські часи собор Святого Миколая був складом. Відтак храм розграбовано, від органу залишився тільки каркас, руйнуються і фрески. Деякі потребують негайної реставрації. Не полишаючи надії на відновлення, собором опікується місцевий священник.

Палацовий комплекс князів Сангушко, м. Ізяслав
Тут влаштовували ошатні бали, на які з’їжджалася вельми шановані люди 18 століття. Одним із гостей неодноразово був останній король Речі Посполитої Станіслав Август ІІ Понятовський. Також сюди приїздили й два імператори – російський Петро І та австрійський Йосиф ІІ. Ідейною натхненницею розбудови палацу була вдова Павла Карла Сангушка – княгиня Барбара. На той час – відома поетеса. Вона запросила до Ізяслава італійського архітектора Паоло-Антоніо Фонтану. На жаль, його творіння з часом стало складом та військовою частиною. Нині унікальна пам'ятка архітектури України руйнується. Якщо владні структури не звернуть увагу на історичну пам’ятку, то від неї залишиться тільки порядковий номер…

Костел Святого Марка, с. Варяж

Зведений у 17 столітті, храм зазнав неодноразових руйнувань. Та, вочевидь, найбільшої шкоди собору Святого Марка завдали не пожежі чи напади, а людська байдужість. Величний храм, з двоярусними баштами, фресками Станіслава Строїнського, з підземеллями, де у свій час вважали за честь упокоїтися навіки знатні люди, сьогодні навідують хіба туристи. Рука реставратора, давно не торкалася стін храму. Тож костел повільно руйнується…

Монастир Різдва Богородиці, с. Новий Загорів
Монастир Різдва Богородиці засновано ще у 16 столітті, на місці храму. Невеличку церкву ченці тут заснували ще у 12 столітті. Монастир постав завдяки місцевому багатію Петру Загуровському. Подейкують, він взявся за будівництво як подяку за зцілення від численних недуг. Найбільшої шкоди монастирю завдали бої у 40-х роках 20 століття між вояками УПА та нацистами. Тут неодноразово проводили реконструкції військових сутичок, проте уже на фоні руїн монастиря…

Бережанський замок, м. Бережани

Родове гніздечко, яке у свій час ревно оберігав рід Синявських, нині руйнується. Всі зусилля, спрямовані на укріплення унікального п’ятикутного бастіону, який здобув славу неприступного, пішли на марне. Сьогодні до Бережанського замку може потрапити кожен охочий. Навіть оглянути його макет. Поки тут спромоглися тільки на мініатюрну копію того, яким би міг бути замок у стилі ренесансу, якби взялися за його реконструкцію…

Меджибізький замок, м. Меджибіж
На березі Південного Бугу ще у далекому 16 столітті оселився «Білий лебідь». Так за характерний білуватий колір мурів охрестили Меджибізький замок. Найбільшого розвитку будівля та саме містечко зазнало за правління шляхтичів Синявських. Ця родина володіла замком два століття. У наші часи замок став центром проведення історичних фестивалів. Та попри це, будівля потребує уваги з боку влади та дбайливої руки майстрів.

На жаль, цей перелік можна продовжувати і продовжувати. Древні історичні замки, палаци, фортеці, храми багато нам можуть розповісти про час свого розквіту, та ще більше – про роки занепаду та людської байдужості.