Хто вміє Маковея вити, той вміє життя любити

Свято Маковея – це стихія українського молодого духу, магія національного колориту і характеру, опоетизоване дійство з піснями, легендами і замовляннями. Менше десятка сіл Київщини святкують свято Маковея так, як традиційно святкували його наші предки багато століть назад. Серед них і село Дрозди Білоцерківського району. Працівники бібліотеки Світлана Могорит, Жанна Харченко і Тетяна Сулейманова взяли участь у магічному вечірньому дійстві напередодні Маковея, підготовленого місцевою сільською радою на чолі з її головою Галиною Морською. Ведучою свята була наша колега, ветеран бібліотечної справи Тетяна Біла. Розпочалося дійство сакральними словами: «Благослови, Боже, Маковея вити, бо хто вміє Маковея вити, той вміє життя любити». Молоді дівчата під керівництвом старших жінок прикрашали величезну тичку (стовбур дерева) квітами і травами, а хлопці в цей час на сусідських городах шукали найкращого гарбуза, щоб прикрасити верхівку Маковея. Народний фольклорний ансамбль «Родинонька» супроводжував етнографічне дійство народними піснями та гаївками. Молоді хлопці вибирали найкращу дівчину-маківку, дівчата запрошувати присутніх погратися у веселі народні ігри, а дітлахи вчилися тонкощам дегустації різноманітних сортів меду. Були на святі призи і нагороди: найкращий пасічник отримав у подарунок маленьке козеня. Такий же приз дістався і переселенцям зі сходу, дітям з дитячого будинку сімейного типу. Дякуючи душевній щедрості селян, діткам дісталися в подарунок маленька кізонька і грайливий козлик.

Ломилися столи від найсмачніших українських страв: вареників, струдлів, калачів, млинців, пампушок, різноманітних солодощів. Та окрасою столу і найголовнішою випічкою свята були шулики.