Подих слова Олеся Гончара

3 квітня виповнилося 100 років від дня народження видатного українського письменника, великого майстра слова Олеся Гончара. Йому судилося в житті пройти важкими фронтовими шляхами, пізнати визнання і замовчування, гіркоту втрат і радість перемоги.

До ювілею письменника бібліотекарі підготували для читачів день інформації «На всеукраїнському березі народної любові», який розпочався відкриттям однойменної книжкової виставки творів ювіляра.  Учні 6-А і 7-Б класів СПМШ №16 стали учасниками літературних читань «Пливи, моя бригантино». Завідуюча Катерина Волинець розповіла дітям про життя і творчість письменника, про дитинство, яке припало на трагічні 30-ті роки ХХ століття, про юність, обпалену війною. У складі студбату Олесь Гончар добровольцем пішов на фронт  і брав участь у запеклих боях за Київ в районі Білої Церкви.

Бібліотекар Жанна Харченко познайомила присутніх з найкращою повістю Олеся Гончара для дітей «Бригантина». Пригоди 12-річного хлопчика, якого несправедливо зачислили до списку «важких дітей», його волелюбство, а також мрії про часи, коли людина не буде свідомо знищувати все живе навколо себе, не залишили байдужими читачів.

Члени клубу «Сузір’я» на сторінках усного журналу «Прапороносець мужності й свободи» отримали інформацію про книги Олеся Гончара воєнної тематики, переглянули підготовлений Світланою Могорит буктрейлер до роману «Людина і зброя».

Романи «Собор», «Твоя  зоря», «Берег любові» обговорювалися на другій сторінці усного журналу. Неабиякий інтерес у присутніх викликали відеоматеріали із сімейної колекції Людмили Смирнової, двоюрідної сестри народної артистки України Неоніли Крюкової, а саме неперевершене прочитання акторкою роману «Собор».

Третя сторінка усного журналу «Світло черешневого цвіту» об’єднала в собі новели  письменника, в яких вперше в білому цвіту, вікнами української хати глянула на нас Україна, яку Олесь Гончар любив понад усе.