19 березня відома українська письменниця Ліна Костенко
відзначає свій день народження.
«Для того, щоб добре ходити,
Раз десять треба упасти...»
А щастя...
«Щастя треба – на всякий випадок,
Сили треба – на цілий світ»
Ці слова з першої збірки Ліни Костенко стали
епіграфом не лише її поетичної творчості, а й платформою її громадянської
позиції. Їй судилося стати в українській літературі символом безкомпромісності
та неповторності.
Нехай
підождуть невідкладні справи.
Я надивлюсь на сонце і на трави.
Наговорюся з добрими людьми.
Не час минає, а минаєм ми.
А ми минаєм... ми минаєм... так-то...
А час — це тільки відбивання такту.
Тік-так, тік-так... і в цьому вся трагічність.
Час — не хвилини, час — віки і вічність.
А день, і ніч, і звечора до рання —
це тільки віхи цього проминання.
Це тільки мить, уривочок, фрагмент.
Остання нота ще бринить в повітрі, —
дивися: Час, великий диригент,
перегортає ноти на пюпітрі.
Я надивлюсь на сонце і на трави.
Наговорюся з добрими людьми.
Не час минає, а минаєм ми.
А ми минаєм... ми минаєм... так-то...
А час — це тільки відбивання такту.
Тік-так, тік-так... і в цьому вся трагічність.
Час — не хвилини, час — віки і вічність.
А день, і ніч, і звечора до рання —
це тільки віхи цього проминання.
Це тільки мить, уривочок, фрагмент.
Остання нота ще бринить в повітрі, —
дивися: Час, великий диригент,
перегортає ноти на пюпітрі.
Немає коментарів:
Дописати коментар