Володимир Висоцький
належить до плеяди тих видатних людей, творчість яких переживе віки. Його вірші і пісні ось уже декілька поколінь
вважають своїми, написаними саме про них.
2
лютого працівники бібліотеки-філіалу №9 відвідали поранених бійців, які лікуються
у Білоцерківському шпиталі. Літературний вечір «Володимир Висоцький: політ
триває», підготовлений на прохання воїнів, провели Катерина Волинець, Світлана
Могорит і Тетяна Сулейманова. Для більшості молодих бійців поезія Володимира
Висоцького стала не лише відкриттям, а й несподіваною відвертістю, правдивістю.
непередбачливістю. Для присутніх військовослужбовців старшого покоління пісні
барда стали приємним поверненням у юність, зустріччю з минулим, які викликали
як позитивні емоції, так і нотки ностальгії, суперечливих спогадів. Щира і
тепла атмосфера заходу спонукала одного із присутніх бійців прочитати свого
вірша, а старший побратим пошкодував, що поруч немає подруги – семиструнної
гітари.
Як молитва-благання прозвучали на вечорі вірші поета:
Як молитва-благання прозвучали на вечорі вірші поета:
Так случилось,
мужчины ушли,
Побросали посевы до
строка.
Вот их больше не
видно из окон,
Растворились в
дорожной пыли…
Ми вас встретим и пеших и конных,
Утомленных, нецелых
– любих.
Лишь бы не пустота
похоронных,
Не известия в них.
 |
 |
Немає коментарів:
Дописати коментар