понеділок, 12 травня 2014 р.

Вся моя слава - Україна

165 років від дня народження Панаса Мирного


Пана́с Ми́рний (Панас Якович Рудченко (1 (13) травня 1849, Миргород — 28 січня 1920, Полтава) — український прозаїк та драматург.

«У всякого своя доля...» У письменників також. Одні за життя бронзовіють, а потім заслужено посідають свою скромну сходинку в історії літератури. До інших, навпаки, приходить слава не від сучасників, а від нащадків. 
Своєрідна, далеко не проста доля Панаса Мирного. З перших же публікацій він став високим авторитетом для сучасників, відразу сягнув з початківців у класики. Але найвагоміші твори його стали доступними широкому колу читачів через тридцять («Хіба ревуть воли, як ясла повні») і понад пятдесят років («Повія») після їх написання.                            
Авторитетне, відоме імя, а хто він, чим займається, крім близьких знайомих, ніхто не знав. Для своїх сучасників він так і залишився загадкою, відомим незнайомцем.



На нашу думку, вивчення високохудожньої спадщини Панаса Мирного
може стати одним із важливих факторів морально-естетичного самовдосконалення і юних, і дорослих читачів. 



 Мирний П. Вибрані твори / П.Мирний. – К. : Дніпро, 1974. – 559 с.
До книги увійшли кращі твори класика української літератури Панаса Мирного. В повісті «Лихі люди» дано широку картину соціально-економічних відносин у пореформеному українському селі. В інших творах показано ідейне розшарування української інтелігенції («Лихі люди»), трагедію матерів-одиночок, які втрачають своїх дітей («Лихий попутав», «Морозенко»), переселенці, що марно шукають кращої долі у невідомому краю. В ліричному образку «Сон» письменник зображує вільне життя свого народу в майбутньому соціалістичному суспільстві

Мирний П. Казка про правду та кривду : для мол. та серед. шк. віку / П.Мирний ; упорядкув. та передм. О.Лещенко. – К. : Школа, 2009. – 19 с. : іл.

У "Казці про Правду і Кривду" (1889) письменник звертається до одвічного протистояння між добром і злом, світлом і темрявою, справедливістю та беззаконням. Прикметною є жанрова специфіка твору, в якому гармонійно поєднуються дві малі епічні форми: казка та оповідання. На прохання дітей, що очікують на казку, старенька бабуся пригадує історію про запеклу боротьбу Кривди з Правдою. Даний кут сприймання надає оповіді вагомості, адже літня героїня прожила довге життя, і з вуст такої авторитетної людини казка здається щирою бувальщиною.




Мирний П. На пасіці: оповідання / П.Мирний. - К. : Веселка, 1981. - 16 с. : іл.
Уривок з повісті Панаса Мирного про хлопчика і його коня-коника, про те, як вони стали друзями.





Мирний П. Повія: роман з народного життя / П.Мирний. – К. : Рад. шк., 1987. – 352 с.
В історію української літератури Панас Мирний  увійшов як майстер психологічної прози. Одним з кращих його творів вважається роман «Повія» про трагічну долю бідної селянської дівчини Христі. Нужда та переслідування місцевих багатіїв женуть Христю з рідного села на заробітки в місто. Але й там вона не знаходить щастя — знов насильство, підлість, брехня, що завдають їй болю і страждань, штовхають у прірву...


Мирний П. Хіба ревуть воли, як ясла повні : роман з народного життя / П.Мирний; худож.-оформлювач А.Ленчик. – Харків : Фоліо, 2005. – 350 с.

Це соціально-психологічний роман із елементами детективу. Створений класиком української літератури Панасом Мирним (1849 – 1920) у співавторстві з Іваном Біликом (1845 – 1905). У ньому психологічно переконливо розкривається трагічна доля правдошукача, борця проти приниження людини, соціальної несправедливості, який став злочинцем, «пропащою силою». Події відбуваються на тлі широкої правдивої картини українського життя XVIII – XIX ст. 

Немає коментарів:

Дописати коментар