Душа тисячоліть шукає себе в слові: до 95-річчя від дня народження Ліни Костенко

Ліна Костенко – одна з найвидатніших постатей української літератури, поетеса, яка стала символом інтелектуальної свободи, національної гідності  та незламного духу. ЇЇ слово – глибоке, чесне, проникливе – звучить як голос совісті народу. Вона непросто пиши про життя, а творить літературну історію, надихаючи покоління.

Поезія, що змушує думати, відчувати, боротися

Ліна Костенко – майстер слова, яка через поезію говорити про прийняте: любов до України, боротьбу за правду, силу людського духу та красу миті.

Мадонна перехресть 

До До книжки увійшли нові. а раніше також не друковані поезії різних років.

Для широкого загалу.

 

Над берегами вічної ріки 

«Над берегами вічної ріки» — фактично другий опублікований дебют авторки після 16-річного періоду мовчання й відмовлення друку. У своїй поезії Ліна Костенко роздумує про філософію плинності й реальних історичних змін: духовні цінності залишаються на найвищому рівні, але людина за свою природу минуща. Інтимне в ліриці авторки існує поряд із фаталістичним відчуттям непостійності ідей народу. Із вихідом збірки творчість авторки стала новою українською класикою кінця ХХ століття.

Річка Геракліта

“Річка Геракліта” – це міні вибране вже друкованих та нових поезій Ліни Костенко. Цикли природи та людського буття тут зв’язані в єдине ціле, циклічний міфологічний час та лінійний час християнства перетинаються між собою. Вірші-осяяння, вірші-попередження, вірші-реквієми і вірші, де тріумфує неприборкана стихія людських почуттів, створюють цілісну симфонічну “поему” філософського осягнення Часу. Художній коментар до поезій – оригінальні роботи Сергія Якутовича, який “транслює” таємницю буття через витончені фантазійні “портрети” пір року, які постають у символічних, містичних та неореалістичних жіночих образах.

Сад нетанучих скульптур

Ця збірка Ліни Костенко наповнена філософськими роздумами про сутність людини, плинність часу, мистецтво, історію та моральний вибір. Її вірші залишають глибокий слід у душі читача.

Триста поезій

До книги Ліни Костенко — улюбленої української поетеси кінця другого–початку третього тисячоліття — увійшли найвідоміші її вірші з різних періодів творчості — від ранньої поезії до сьогодні, а також уривки з романів та поем. Це найповніше вибране поетеси за часів Незалежності.

Цитати:
«Коли мовчать гармати — муза не мовчить.»
«Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там»

Історія, що оживає у слові

Берестечко»

Роман у віршах "Берестечко" творився на різних етапах протистояння України та її боротьби за незалежність - від середини 1960-х до кінця 1990-х. ХХ століття впізнає себе в ХVII-му. Україна знову змушена долати фатальну циклічність своїх проблем. Але драма поразки стає філософією відродження, катарсисом, повстанням руїни людини і народу. Перемога над поразкою - основний філософський і психологічний код цього твору.

Маруся Чурай 

Роман у віршах «Маруся Чурай» – один із найвизначніших творів української літератури. Історичний роман у віршах «Маруся Чурай» визначної української поетеси Ліни Костенко – один із вершинних творів української літератури, своєрідна енциклопедія духовного життя нашого народу в XVII ст. Висока драма любові вирує на тлі епічних історичних змагань, де доля легендарної Марусі Чурай тісно переплетена з долею України.

Скіфська одіссея 

Герой поеми-балади Ліни Костенко «Скіфська одіссея» — молодий Грек з Ольвії-Миколаєва — два з половиною тисячоліття тому рушив у плавання Дніпром, а тоді — Борисфеном — у напрямку майбутнього Києва, пізнаючи грецький і скіфський світи Припонтиди. Це був також час народження Європи серед мурів Афін. У поемі, написаній іскрометно й іронічно, постає багатостолітня — реальна й міфічна — стихія творення України на перетині західної і східної цивілізацій, а сама Україна бачиться як невід’ємна частина культури європейського Середземномор’я.

Поема набуває особливої актуальності сьогодні: анексія Криму, а тепер війна росії проти України стали наступом і на античне минуле України. Спроба перетворити наш елліністичний Південь на зону насилля, смерті, руйнацій отримує в цій поемі гостру і дотепну життєствердну відповідь.

Цитата:
«Веселка – це той же міст, тільки в іншому вимірі»

 

 «Записки українського самашедшого» – роман ХХІ століття

Єдиний прозовий роман Ліни Костенко – це щоденник сучасного інтелігента, який аналізує події в Україні та світі. Це твір про кризу людських цінностей, про хаос і боротьбу, про незламність особистості.

Записки українського самашедшого

Роман написано від імені 35-річного комп’ютерного програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко й болісно сканує усі вивихи нашого глобалізованого часу. У світі надмірної (дез)інформації і тотального відчуження він – заручник світових абсурдів – прагне подолати комунікативну прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом. За жанровою стилістикою «Записки українського самашедшого» – насичений мікс художньої літератури, внутрішніх щоденників, сучасного літописання й публіцистики.

Цитата:
«Ви думаєте, що маєте свободу. А вас просто ще не взяли в рамки.»

Ліна Костенко – це більше, ніж просто письменниця. Це голос, що звучить у віках. Ваше слово завжди актуальне, бо воно – про правду, людяність, свободу та любов.

На все дивлюся власними очима

У бібліотеці відбувся літературний четвер, присвячений 130-річчю від дня народження видатного українського поета, перекладача, публіциста та громадського діяча Максима Рильського. Захід під назвою «На все дивлюся власними очима» зібрав поціновувачів його творчості, які прийшли згадати поета, обговорити його твори та ще раз відчути силу його слова.

Особливою частиною зустрічі стала розповідь Тамари Кучеренко про життя і творчість Максима Рильського. Вона нагадала присутнім, що Рильський був не лише видатним ліриком, а й глибоким мислителем, майстром поетичної форми та натхненним перекладачем, який збагатив українську культуру переспівами світової класики. Його творчість охоплює різні етапи – від неокласичної вишуканості до громадянської лірики, яка прославляє красу природи, людську працю та любов до Батьківщини.

Присутні мали можливість не тільки послухати цікаві факти з біографії поета, а й насолодитися його поезією. Вони долучилися до читання улюблених віршів Рильського. Особливою окрасою вечора стали музичні номери: Тетяна Полторацька та Олександр Матвієнко виконали пісні, створені на слова Максима Рильського, наповнюючи залу чарівними мелодіями та живими емоціями.

Захід засвідчив, що поезія Максима Рильського і сьогодні залишається живою, актуальною та надихає нове покоління читачів. Його слова, пройняті глибокою мудрістю та любов'ю до світу, звучать так само проникливо, як і століття тому.

Спасибі, музо, що ти вибрала мене!

Вона – символ нескореності, людина, яка ніколи не йшла на компроміси зі своїми принципами. Її слова надихають, змушують замислюватися, пробуджують у душі щось справжнє та незнищенне.

19 березня в бібліотеці відбувся День інформації «Я знаю грамоту свободи…!», присвячений 95-річчю видатної української письменниці Ліни Костенко.

Для поціновувачів творчості геніальної поетеси у читальній залі бібліотеки-філії №4 сімейного читання було проведено літературно-музичну годину «Весна підніме келихи тюльпанів».

Завідувачка бібліотеки Катерина Волинець розповіла про життєвий і творчий шлях авторки, її внесок у розвиток української культури та боротьбу за національну свідомість. Присутнім було цікаво переглянути уривки із рідкісних  інтерв'ю поетеси та прослухати вірші у виконанні самої авторки. Її голос – проникливий, упевнений, сповнений емоцій – надав поезіям ще більшої сили.

Окрему увагу було приділено книжковій спадщині письменниці. Катерина Василівна провела огляд книг ювілярки і наголосила, що через проукраїнські погляди її тривалий час не публікували.

Атмосферу заходу доповнили поетичні читання у виконанні Жанни Харченко та Юлії Харченко. Музичний акцент заходу додала Наталія Мельник, виконавши пісні на слова Ліни Костенко «Між іншим» та «Вечірнє сонце».

Це була особлива зустріч, де кожен зміг відчути глибину слова, силу думки та незламний дух Ліни Костенко.

На абонементі діє книжкова виставка «Я вибрала долю собі сама», де представлені збірки поезій «Мадонна перехресть», «Річка Геракліта», «Над берегами вічної ріки», «Триста поезій», історичні романи «Берестечко» та «Маруся Чурай», поема-балада «Скіфська одіссея», прозовий роман «Записки українського самашедшого».

Запрошуємо всіх до бібліотеки, щоб ближче познайомитися з творчістю видатної української письменниці, книги якої потрібно читати, розуміти й відчувати.

Зустрічаємо весну рвзом!

У бібліотеці відбувся пізнавальний захід, присвячений святу Теплого Олекси, яке відзначається 17 березня. Цей день символізує прихід весни: повертаються з теплих країв птахи, а господарі наводять лад у своїх домівках  і садах. 

Фахівчині бібліотеки розповіли дітям про традиції цього свята, звичаї та обряди, яких дотримувалися наші предки. 

Бібліотекарка Євгенія Ніколайчук підготувала для школярів пізнавальну вікторину та загадки про весну, а діти прочитали  улюблені вірші відомих українських поетів про цю пору року.

Родзинкою заходу став майстер-клас із виготовлення весняної пташечки з паперу. Така творча робота не лише розвинула дитячу уяву та дрібну моторику, а й сприяла створенню теплої та дружньої атмосфери.

Гімн - це музика, що хвилює серця

Щороку, 10 березня, в Україні відзначається день Державного Гімну.

Гімн – це не просто пісня, а символ єдності, сили та національної гордості українців. Він звучить на урочистих заходах, спортивних змаганнях, міжнародних подіях, викликаючи в серцях громадян почуття патріотизму. Однією з ключових постатей, які зробили внесок у створення гімну, є композитор Михайло Вербицький – людина, яка створила музику на слова Павла Чубинського.

З нагоди цього свята та 210-річчя від дня народження Михайла Вербицького фахівчині бібліотеки провели для учнів 9-А класу початкової гімназії-початкової школи №6 "Перспектива" годину державності "Гімн - це музика, що хвилює серця".

Під час заходу бібліотекарі ознайомили учнів з історією створення Державного Гімну України, етапи запровадження в державне життя країни. Бібліотекарка Юлія Харченко розповіла про життя та творчість Михайла Вербицького, його духовну, церковну та композиторську діяльність, а також про роботу над

створення музики гімну у 1863 році.

Вперше гімн прозвучав у 1865 в Перемишлі під час відзначення шевченківських днів.

Звучав на заході в школі ще один гімн-пісня на вірші Тараса Шевченка "Реве та стогне Дніпр широкий", який став народним славнем.

Крім того, у читальній залі бібліотеки учасники клубу "Серпанок" зібралися на патріотичну годину "Михайло Вербицький - творець музики Гімну України". Людмила Плахотнюк та Тамара Кучеренко розповіли членам клубу про історію створення одного з державних символів нашої країни, переглянули документальні фільми про авторів і виконавців гімну. Учасники заходу натхненно і з великою надією співали відомі слова "Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці".

Квіткова магія: створюємо весняний образ разом

У читальній залі  бібліотеки панувала атмосфера весни, натхнення та жіночої краси! Учасниці майстер-класу «Жіночий аксесуар», що відбувся в межах проєкту «Незламна», створювали чудові обручі, прикрашені ніжними весняними квітами.

Захід подарував море позитивних емоцій: цікаве рукоділля, приємні сюрпризи, розіграш призів, смачні частування та щире спілкування. Панянки із захопленням творили, раділи своїм витворам і приміряли їх із усмішкою!

Короноване слово Світлани Талан

У читальній залі бібліотеки-філії №4 сімейного читання відбулася літературна година, присвячена 65-річчю відомої української письменниці Світлани Талан. Ця подія зібрала шанувальників творчості авторки, які мали можливість ближче познайомитися з її життєвим і творчим шляхом.

Бібліотекарка Юлія Харченко детально розповіла присутнім про долю Світлани Олегівни, про її непростий життєвий досвід, що став основою багатьох її творів. Учасники заходу дізналися більше про книги письменниці, які торкаються важливих тем – війни, людських доль, боротьби за життя та правду. В межах зустрічі було проведено огляд книжкових видань ювілярки, які є у фонді бібліотеки «Коли ти поруч», «Оголений нерв», «Ракурс», «Повернутися дощем», «Де живе свобода» та ін.

Учасники заходу мали змогу переглянули відеоролик, у якому письменниця розповідала про створення роману «Матусин оберіг». Вона зазначила, що використала у ньому невигадані життєві історії, почуті під час спілкування з жінками, з якими працювала у волонтерській групі.

Особливі емоції викликав відеофрагмент інтерв'ю з письменницею. У ньому Світлана Талан розповідала про своє життя в Сєвєродонецьку в період окупації 2014 року, про визволення міста українськими військами, свою волонтерську діяльність і вимушений переїзд на захід України після початку бойових дій на Луганщині.

Після перегляду учасники заходу активно ділилися думками про прочитані книги письменниці та висловлювали свої враження.

Захід пройшов у теплій і душевній атмосфері, наповненій щирими розмовами про літературу, історію та людські долі, відображені в книгах.

Музика рідного дому

У читальній залі бібліотеки-філії №4 сімейного читання відбувся чудовий літературно-музичний вечір «Музика рідного дому».

Цього вечора звучали як народні, так і авторські пісні у виконанні учпсників заходу. Українську мелодику та душевне тепло передала своїм співом Наталія Мельник, а ансамбль клубу «Лада» зачарував присутніх гармонійним багатоголоссям. Гості заходу мали можливість не лише насолодитися виступами, а й разом заспівати улюблені українські пісні, що додало зустрічі особливої атмосфери єднання та родинного затишку.

Захід пройшов у теплій і невимушеній обстановці: присутні ділилися спогадами про мелодії, що нагадують рідний дім, звичаї та традиції в їх родинах. Це була зустріч, наповнена щирими емоціями, душевними розмовами та гарним настроєм.

Координаторка клубу "Сузір'я" Тетяна Сулейманова, яка була ведучою заходу, майстерно створила атмосферу справжнього свята, поєднуючи літературні та музичні номери у єдину гармонійну композицію.

Такі зустрічі ще раз доводять: українська пісня – це джерело натхнення, сили та незламного духу нашого народу. Бібліотека продовжує бути осередком культури, місцем, де звучить українське слово і музика, що об’єднує серця.

Сила слова Галини Невінчаної

І знову зустріч! До одинадцятикласників академічного ліцею "Колегіум" завітала відома письменниця-краянка, журналістка, художниця Галина Невінчана. Завідувачка бібліотекою-філією №4 Катерина Волинець розповіла учням про Всесвітній день письменника, який відзначався напередодні, про величезне значення літератури у розвитку аналітичного мислення та виховання у дітей найкращих людських якостей засобами літератури і мистецтва. Катерина Василівна познайомила учнів з книгами пані Галини, познайомила з творчістю її батька – Віктора Невінчаного і його неперевершеними ілюстраціями до повісті Миколи Гоголя "Тарас Бульба".

Галина Вікторівна розповіла про свою родину, репресії, які довелося пережити її батькам, а також переповіла епізоди із книг "Амури і конкури", "Зерна та жорна". На прикладі написання цих книг пояснила присутнім про титанічну роботу, яка передує появі книги, роботу в архівах, перевірку фактів, уточнення даних. Адже тільки тоді книга стане цікавою, коли в ній гармонійно поєднуються історична правда і авторське бачення теми твору.

Учні мали можливість переглянути презентацію картин Галини Невінчаної. Одинадцятикласники спілкувалися з письменницею, задавали цікаві запитання. Найбільше було приємним, коли учень колегіуму прочитав свій вірш і попросився займатися у літературній студії. Таку можливість він отримав, записавшись у студію дитячої творчості "Літературний бульвар" під керівництвом письменниці Ганни Ручай.

Літературні світи Віктора Євтушенка

3 березня – Всесвітній день письменника. Напередодні цього свята відбулася надзвичайно цікава зустріч десятикласників Білоцерківського академічного ліцею "Колегіум" із відомим

письменником-краянином Віктором Євтушенком.

Письменник поділився своїми історіями про те, як зароджуються ідеї для його творів, які труднощі доводиться долати під час написання книг. Більш детально Віктор Арсенійович розповів про повість "Юрась", яка видана в 2006 році і користується великою популярністю у читачів-дітей, а також познайомив з новими виданнями "Коронавірус", "Відрядження в пекло", "Відьмак".

Під час зустрічі у дітей була можливість поставити запитання. Читачів цікавило багато аспектів творчості письменника: як народжуються персонажі? Чи впливають події реального життя на зміст книг? Які книги й автори надихають його самого?

Автор охоче відповідав, ділився власними враженнями про літературну творчість, розповідав цікаві історії зі свого життя.

Наприкінці заходу всі охочі могли отримати автограф та сфотографуватися з письменником.

Зустріч стала чудовою нагодою для натхнення, обміну думками та глибшого розуміння літератури. Вона вкотре підтвердила, що книги продовжують жити у серцях читачів, а слово письменника здатне змінювати світ.