Слова палкі, мелодія врочиста. Державний Гімн ми знаємо усі

Пісня – душа народу, національний гімн – вищий прояв його волелюбних прагнень, духовних устремлінь.10 березня в Україні святкували День Державного Гімну. Кожен свідомий громадянин знає Гімн свої держави, бо в ньому сила, слава і воля наша. Любов до державних символів країни потрібно прищеплювати з ранніх років. Працівники бібліотеки завітали до Центру розвитку дитини «Альтернатива», щоб розповісти дітям про затверджений у січні 1992 року Державний гімн України. Пісня «Ще не вмерла  України і слава і воля», яка стала гімном, була написана у 1867 році українським композитором Михайлом Вербицьким на слова Павла Чубинського.

Державний Гімн як офіційний символ держави виконується на початку і по закінченню урочистих заходів, офіційних зустрічей на вищому рівні, під час прийняття військової присяги та під час проведення спортивних змагань.           

Маленькі учасники заходу, виявляючи велику повагу до державних символів, поклавши долоньки на серце, натхненно співали гімн України.

Нас єднає Шевченкове слово

Березень в Україні часто називають Шевченковим. Щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас новим, неповторним. Тарас Григорович Шевченко - велика і невмируща слава українського народу. У його особі український народ ніби об'єднав найкращі сили й обрав співцем своєї історичної слави та гіркої долі. Як весна оновлює природу, так само поезія Великого Тараса оновлює наші душі, закликає бути чесними і милосердними, щиро любити свій народ, свою Україну.

Безсмертне слово Кобзаря

Жінок прекрасних імена

Українські письменниці – це особливий колорит української літератури. Вони пишуть так, як відчувають, при цьому популяризують українську мову та роблять величезний внесок у її розвиток.

Напередодні Міжнародного жіночого дня в бібліотеці розроблено книжкову виставку «Жінок прекрасних імена», на якій представлені твори популярних сучасних українських письменниць. Маємо надію, що запропоновані книги вам неодмінно сподобаються, зігріють, змусять співпереживати героям, сміятися, плакати, словом, вони не залишать вас байдужими.

Мій вусатий, муркотливий менший друг

1 березня – Всесвітній день котів

В Україні здавна вважали: де кіт, там домашній затишок та лад. Це вірний, відданий й корисний супутник людини. Кіт був повноправним господарем-мисливцем, помічником селянина. Для нього завжди знаходився і теплий куток у хаті, і кухоль молока.

 З котом пов’язано багато прикмет і народних приказок. На новосілля і тепер у хату спочатку пускають кота, щоб в оселі був добробут і затишок. А ще, коли кіт умивається – гостей накликає. Спить, згорнувшись клубком, зіщулився – буде мороз. Розлігся, солодко спить – на тепло.Скривдити кота – 7 років щастя не знати.Чорний кіт шлях перейшов – буде невдача.

 Котом ніколи не лякали маленьких дітей. Навпаки, скільки казок, віршів та колисанок складено про котика! Тому не дивно, що цю добру тваринку дуже люблять діти.

 Свою любов до котиків-муркотиків продемонстрували вихованці ДНЗ «Кобзарик» під час пізнавально-розважальної програми «Мій вусатий, муркотливий менший друг».

 Бібліотекарі філії №9 Світлана Могорит і Жанна Харченко підготували і показали дітям цікаві факти з життя котів.

 Поділившись на дві команди, дошколярики із задоволенням спілкувалися котячою мовою, співали пісні «Мяу-мяу» і «Мур-мур», робили гімнастику під час котячих фізкульт-хвилинок. Найбільш кмітливі вгадували казкового Кота у чоботях, Пана Коцького, котиків-розбійників.

 Та найбільший ажіотаж викликала фотосесія, під час якої кожна дитина мала можливість «перетворитися на кота».

 Учасники заходу розповідали про своїх домашніх улюбленців і щиро обіцяли у Всесвітній день котів пригорнути свого друга і пригостити його чимось смачненьким.<

Німеччина: культура, мова, традиції

Із вересня 2017 року до літа 2018 року в Україні та Німеччині відбуваються заходи з нагоди Українсько-німецького року мов. Протягом всього року саме мова та література стануть платформами для передачі сучасної культури, освітніх стандартів та європейських цінностей. Одночасно спільний Рік мов цілеспрямовано сприяє посиленню позицій української мови в Німеччині і німецької в Україні.

Німецька мова належить до групи германських мов, українська – до слов’янських. Між ними існує багато відмінностей, але обидві вони належать до індоєвропейської мовної сім’ї. Тому певні схожі риси у них є.

У цьому переконалися читачі бібліотеки, долучившись до знайомства з німецькою мовою під час Дня інформації «Ми діти твої, Україно», в рамках якого відбулася зустріч з представниками товариства німців місті Біла Церква «Відродження».

Голова товариства Руслана Ткач та представники – Світлана Зінченко і Валентина Мовчанюк розповіли присутнім про роботу товариства, збереження німцями України національних і культурних традицій німецького народу, навчально-освітні проекти.

Восьмикласники СПМШ №16 взяли участь в інтерактивній грі «Вивчати німецьку легко» та запальним німецьким танком привітали учасників заходу зі святом рідної мови.

Дорослі читачі бібліотеки познайомилися з колекцією альбомів «Визначні музеї світу. Німеччина», а найменші читайлики завітали «На гостини до Бременських музикантів».

Дзвінка струна Лесиного слова

До дня народження великої української поетеси Лесі Українки працівники бібліотеки завітали до учнів 2-А класу СПМШ №16, щоб ознайомити їх з творчістю письменниці, а саме з творами, написаними для дітей. «Леся Українка – дітям» – так називається збірка віршів та казок, виданих видавництвом у серії «Апріорі дітям». Книга вводить читача в чарівний поетичний світ Лесі Українки, знайомить з уривками поем і драматичних творів, доступних для сприйняття дітей. Юні декламатори порадували однокласників майстерним виконанням віршів поетеси.

В Україні проживаєш, а чи мову її знаєш?

Мова материнська –

Слів співучих низка,

Доброти колиска

Із дитячих літ.

21 лютого світ відзначає День рідної мови. Українцям є чим пишатися, наша мова входить до трійки найкрасивіших мов світу. Тарас Шевченко назвав мову душею народу, а відома сучасна письменниця Ліна Костенко наголосила: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». Уже на протязі багатьох століть, український народ довго та невтомно бореться за існування свої мови. Її неодноразово забороняли та витісняли, але прагнення зберегти свою історію, традиції завжди було сильнішим за всі протести та переслідування. Ця боротьба, на жаль, триває і сьогодні.

На мовознавчий тренінг «В Україні проживаєш, а чи мову її знаєш?» до бібліотеки завітали учні 2-В класу СПМШ №16. Бібліотекар Тетяна Ковалінська розповіла про значення рідної мови для кожного народу, про важливість вивчати, розвивати та збагачувати її, ознайомила дітей з книгами, представленими на книжковій виставці «Мово рідна, звучи в нашім домі», які допоможуть дітям грамотно та правильно писати і говорити українською. Світлана Могорит пограла з дітьми у мовні ігри. Діти дізналися багато цікавих фактів про нашу мову. Наприклад: на яку букву в українській мові найбільше та найменше слів, зі скількох букв складається найдовше слово та до якого слова в українській мові можна підібрати найбільше синонімів. Під час гри діти проявили неабиякі знання та усвідомили, що саме повага і шанування рідної  мови робить нас справжніми українцями.