Весна несе нащадкам спогади свої

Цього року Україна вперше відзначала 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років, як єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує памʼять загиблих у Другій світовій війні. Відомо, що українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони. Водночас українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву.

Цій темі була присвячена година історичної пам’яті «Весна несе нащадкам спогади свої», яку підготували учасники клубу «Сузір’я». Координатор клубу Тетяна Сулейманова наголосила, що чимало жахіть війни, які раніше асоціювалися з другою світовою війною, зараз стали реальністю в Україні внаслідок воєнних злочинів російської армії.

Тріо «Співограй» у складі Наталії Мельник, Людмили Безкрилої та Олександра Матвієнка підготували літературно-пісенну композицію «Боже, Україну збережи!». Звучали пісні «Війна», «Молитва матері», «Лелеки повертаються додому», «Небо тихо плаче», «Вальс пам’яті», «Я хочу жити в Україні».

Бібліотекарі оформили книжкову вітрину «Україна у другій світовій війні».

Вітаємо переможців!

Найщиріші вітання переможцям міського конкурсу дитячих малюнків і виробів "О, Писанко! Ти символ України", який відбувся у Центральній бібліотеці для дітей.

Ці талановиті діти є читачами нашої бібліотеки, навчаються у ліцеї-гімназії №16 та є студійцями Народної студії "Берестяночка" ЦПО "Соняшник" (кер. Валентина Коробко):

Емма Ніколайчук ,

Варвара Пациаді,

Віталіна Бойко,

Ліза Набільська,

Ірина Стародуб,

Назар Юзва.

Бажаємо переможцям нових успіхів, творчих здобутків і перемог!

Погляд на місто: Харків

Наша країна надзвичайно красива, з багатою історією та величезною кількістю культурних надбань. Українські міста оспівані в піснях, поезіях, романах.

 #Погляд_на_місто

Читаючи запропоновані книги, ви можете підзарядитися енергетикою, поринути в атмосферу одного з міст, не лишаючи власної домівки.

Сьогодні – це Харків. Незламне місто-герой, його вважають "другою столицею" країни. Це комфортний та зелений мегаполіс, який має багатовікову та вражаючу історію.

Ці книги є у нашій бібліотеці.

Багряний І. Сад Гетсиманський : [іст. роман] / Іван Багряний. – К. : Школа, 2008. – 507, [1] с.

«Сад Гетсиманський» – один з перших творів у світовій літературі, в якому з позиції учасника подій викрито злочини сталінського режиму. Дії твору розгортаються у Харкові, у в’язницях на Раднаркомівській та Холодній горі.  У романі  йдеться про трагічну долю сім'ї сільського коваля Якова Чумака, зокрема, його наймолодшого сина Андрія, про те, як люди зберігали гідність на межі буття і смерті.

Вишня О. Київ – Харків  // Вишня О. Твори в семи томах. Т. 7 : фейлетони, гуморески, усмішки / Остап Вишня. – К. : Дніпро, 1965. – С. 50-59.

«… Наш рідний Харкове», привіт! Хороший він, Харків. І харків’яни хороші. Робочий народ, індустріальний, вузівський…В Харкова серце робоче:  воднораз і кріпке, могутнє, сталеве, і ніжне (останнє стосується не тільки харків’янок!)…

Води в Харкові небагато. Лопань Лопанню, а от що харків’яни скаржаться, що обмаль у них улітку прохолодних напоїв, мало морозива… За це треба насваритися пальцем на тих, кому про це турбуватися слід…

Харків’яни – народ ввічливий, чемний, привітний…»

Жадан С. Месопотамія : [зб. Оповідань і віршів] / Сергій Жадан. – Х. : Клуб сімейного дозвілля, 2014. – 364, [1] с.

«Месопотамія» – це книга про Харків і харків'ян, про звичайних людей: наших сусідів, мешканців навколишніх багатоповерхівок, випадкових перехожих, яких ми щодня зустрічаємо і які перетворюються в пасажирів переповненого транспорту, де ми штовхаємося в єдиному пориві потрапити на роботу чи на навчання... Загалом, про нас з вами.

І ще вона про наше повсякденне, буденне життя, яке затягує так, що, здається, не залишається часу ні на що – ні на великі звершення, про які мріялося в дитинстві, ні на осмислення того, що відбувається, ні на те, щоб зупинитися помилуватися красою... Сумно?

Виявляється, ні! Адже це і є те найголовніше – життя! І Сергій Жадан, піднімаючи в книзі найважливіші проблеми - визнання і зради, втечі і повернення, ніжності і жорстокості, – доводить, що можна отримувати радість від усього. Від всього, що відбувається з нами в цьому житті.

Квітка-Основ’яненко Г. Сватання на Гончарівці : [повісті, п’єси] / Григорій Квітка-Основ’яненко. – Х. : Фоліо, 2008. – 349, [2] с. – (Укр. класика).

Комедія «Сватання на Гончарівці» написана Григорієм Квіткою-Основ’яненком у 1835 році.  У 1912 році в Харкові виник постійний театр, для якого автор написав кілька п'єс. Події твору відбуваються на Гончарівці – історичному районі Харкова. .Попри серйозність вперше порушеної в українській літературі проблеми кріпацтва, п’єса не втрачає смаку водевільної інтриги.  Щирий гумор у п’єсі переплітається з авторською іронією, мотивами народних пісень, обрядовою поезією.  Яскраві та цікаві характери героїв, комедійні ситуації та діалоги, динамічний сюжет  ось вже понад півтора століття підтримають незгасаючий інтерес до п’єси класика.

Куліш М. Мина Мазайло : п’єса / Микола Куліш. – К. : Знання, 2018. – 104 с.

Сатиричну п’єсу «Мина Мазайло» не дарма називають філологічним водевілем: комічні слова й фрази, факти кумедного зросійщення українців, пародія на мовні дискусії тощо. Усе це смішно, але водночас це сміх крізь сльози. Харківський службовець Мина Мазайло соромиться власного прізвища – занадто воно українське. Тому в нього виникає почуття меншовартості. Тож він вирішує змінити його і шукає вчительку, яка навчила б його говорити «по-руському». Проте, коли Мина замислюється над варіантом свого майбутнього прізвища, – Сірєнєв, Розов, Алмазов, – його син Мокій хоче відтворити повну форму родового прізвища…

Хвильовий М. Сентиментальна історія : вибрані твори / Микола Хвильовий. – К. : Знання, 2018. – 238 с. – (Скарби)

«Сентиментальна історія» – психологічна повість Миколи Хвильового, в якій порушено тему знецінення моралі. Головна героїня цього твору, чиста й наївна Б’янка, мріє зустріти своє найбільше кохання. Але у Харкові її оточує звичайна сіра буденщина, де нікого не цікавлять одвічні людські цінності.

Щиро й проникливо оповідає дівчина свою сентиментальну історію, що зворушує до глибини душі. 

Кучерявий баранець

Сьогодні на творчій майстерці "Скринька ідей" читайлики бібліотеки виготовляли м'яку іграшку на магнітах "Кучерявий баранець." Разом з майстринею Наталіює Домащук діти вправно працювали з синтепоном, шили та декорували свій виріб. Кожен створив свою неповторну іграшку, зроблені з душею і любов'ю.

Великодня композиція

Здавна українці завжди з нетерпінням чекають Великдень і готуються до нього заздалегідь. Для створення піднесеної і світлої атмосфери готують традиційні атрибути – яйця-крашанки, ароматні паски, великодні композиції, складають букети з первоцвітів і гілочок верби. 

Сьогодні у читальній залі бібліотеки для справжніх панянок пройшов майстер клас “Великодня композиція”.

Великодня мозаїка

Скоро чудове  весняне свято -  Великдень і, як правило, цієї гарної пори відчувається потяг до усього прекрасного: з’являється натхнення, прагнення до творчості.

За традицією до свята у бібліотеці відбулася творча майстерка "Великодня  мозаїка". Разом з майстринею Тетяною Здепською найменші читайлики книгозбірні проявили свій творчий потенціал у великодніх рукотворах! 

Вони клеїли, розфарбовували, вирізали  великодню  курочку. Композиції, створені руками дітей до Великодня, прикрасять оселю або стануть святковим подарунком.

Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій землі

Весною 1986 року місто Прип’ять потопало у свіжій зелені, цвітінні дерев.

25 квітня, вулиці міста наповнені гомоном, дитячим сміхом та безтурботністю. Мешканці містечка атомників планували гарно провести вихідні дні. Не судилося....

О 1-й годині 23 хвилини блискавкою освітила Землю страшна трагедія – вибух на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, що призвів до найбільшої техногенно-екологічної катастрофи.

До 38-ї річниці аварії на Чорнобильські АЕС фахівчині бібліотеки Жанна Харченко і Світлана Могорит підготували та провели для учнів 6-Б класу ліцею-гімназії №16 годину пам’яті «Трагедію квітня весь світ пам’ятає». Вони розповіли дітям про наслідки страшної трагедії, показали документальні відео евакуації населення із зони радіаційного зараження і світлини з місця катастрофи, розповіли про долі учасників ліквідації наслідків аварії, які ціною свого життя і здоров’я рятували світ від смертельної небезпеки, провели огляд книг про Чорнобиль: Любов Сирота «Прип’ятський синдром, Сергій Плохій «Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи», Михайло Загреба «Пропусти Чорнобиль крізь серце» та детальніше зупинилися на повісті письменника-краянина Костянтина Климчука «Літо, коли сонце стало чорним».

Бібліотекарки наголосили, що пам’ять про Чорнобильську катастрофу – це данина людям, які поклали життя та здоров’я на «атомний» вівтар. Ми з вдячністю пам’ятатимемо мужні та хоробрі подвиги героїв-ліквідаторів, які стали на захист України і світу від невидимого ворога і страшного лиха.

Писанка – символ весни та вічності життя

Весна... Воскресає природа, надходять Великодні свята. І беруться українці за прадавнє мистецтво розписування писанок – символу весни та вічності життя.

Сьогодні у читальній залі бібліотеки відбувалося справжнє чарівне дійство. Про магічну силу писанок та традиції під час їх розпису розповіла учасницям майстер класу майстриня з писанкарства Вікторія Синіцька.

Перед початком роботи жінки прочитали молитву, загадали бажання та з великим піднесенням занурилися в царину розпису елементів писанки.

Пані Вікторія розповіла, що для розпису беруть лише сирі яйця, бо з вареного яйця не буде життя. Тому таку писанку потрібно правильно зберігати, щоб вона довго не псувалася. А ще, під час розпису майстриня повинна бути у хустинці, щоб захистити свої думки і помисли від різних темних сил.

У кожного вийшла своя неповторна писанка. Виготовлена власними руками, вона має особливу захисну енергетику.

Міста Героїв. Перемоги України у війні

З метою виховання у дітей та молоді патріотизму, почуття гордості й приналежності до незламного українського народу, який героїчно боронить власну державу, у закладах освіти стартував цикл уроків «Міста Героїв. Перемоги України у війні».

Бібліотекарки філії №4 сімейного читання доєдналися до проекту та провели ряд заходів, присвячених звільненню населених пунктів різних регіонів нашої держави від російської окупації.

Увазі читачів–учнів 9-Б, 8-А, 6-Є, 6-Б класів Білоцерківського спеціалізованого природничо-математичного ліцею-гімназії №16 бібліотечні фахівчині запропонували годину патріотизму «Вистояли – переможемо!». Підлітків зацікавила мультимедійна презентація «Незламні міста України» та огляд книг про російсько-українську війну.

Детальніше працівниці книгозбірні зупинилися на деокупації Київщини: Гостомеля, Ірпеня, Бучі, Бородянки. Звільнення стало можливим завдяки героїзму мешканців населених пунктів та українських воїнів, зокрема 72-ї ОМБр ім. Чорних Запорожців. Боротьба за Україну триває. Вистояли – переможемо!

Жарти та лайка українською

На черговому засіданні розмовного клубу «ПроМова», було дуже весело, адже говорили про один з методів розрядки стресу – українські жарти та лайку. Наша мова багата не тільки на красиві слова, а й на влучні гострі "фразочки", від яких стає і смішно, і грішно. Матюки в українській мові – зовсім не ті, про які ви подумали. По-перше, вони колоритні, по-друге, можуть звучати необразливо, а навіть смішно, і по-третє – не мають нічого спільного з російським матюччям. 

Як лаятися українською вишукано розповіла модераторка клубу Тетяна Омельченко. Вона наголосила, що гумор є інформаційною зброєю українців, психологічною самодопомогою та частиною ментальності. За даними мовознавців, наші сварки походять ще із козацьких часів, а знаменитий лист запорожців турецькому султану став взірцем лихослів’я. Багато української лайки пов'язано з нечистою силою. Оскільки наші предки були дуже набожними, то найгіршим покаранням для свого опонента вони вважали послати того до чорта. Якщо щось йшло не за планом, то всьому виною був той же біс. 

Учасники клубу із посмішками зачитували уривки з творів відомих українських письменників, де описані сцени з колоритною лайкою героїв – «Енеїда» Івана Котляревського» та «Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького. 

Тож лаятися теж треба грамотно, але найліпше, коли словниковий запас настільки багатий, що вистачає культурних слів для вираження будь-якої емоції.