Нашого цвіту по всьому світу

Засідання клубу «Сузір’я» бібліотеки-філіалу №9 було присвячене творчості відомої білоруської письменниці Світлани Алексієвич, життєвий шлях якої розпочався в Україні.

«Це, можна сказати, сентиментальна історія, – згадує письменниця, – Мама – українка, батько – білорус, льотчик, офіцер. Моя українська бабуся завжди розповідала про Україну. Казала, що я повинна її любити. Від бабусі мені залишилося лише видання Шевченка».

Літературне знайомство розпочалося відеозаписом промови пані Світлани під час вручення їй Нобелівської премії про сумнозвісний період нашої історії, що зветься радянським.

Бібліотекар Тетяна Сулейманова розповіла присутнім про найбільш відомі твори письменниці.

«Я завжди пишу те, що мене зачіпає. Я б хотіла це зрозуміти, прояснити якісь речі. Адже коли я приходжу до людини, я не приходжу записати, як відома письменниця, а як людина, як сусідка в часі, й ми розмовляємо про війну, про життя, про старість, про відхід, ми разом роздумуємо про життя»,– ці слова Нобелівської лауреатки стали своєрідним запрошенням до розмови про вічні людські цінності: любов, дружбу, взаєморозуміння.

Читачі бібліотеки поділилися своїми враженнями про прочитані книги письменниці.

Мозаїка слова Василя Шкляра

10 червня святкує свій 65-річний ювілей відомий український письменник, лауреат Шевченківської премії Василь Шкляр. Недарма його називають батьком українського бестселера, адже найвідоміші твори цього автора користуються великою популярністю у читачів. Для користувачів нашої бібліотеки було проведено літературну годину «Випробування зміцнюють дух і ведуть до життя», на якому присутні мали змогу ознайомитися з біографією Василя Шкляра, з маловідомими сторінками історії  України, які лягли в основу романів письменника, а також переглянути буктрейлери на його твори «Залишенець» і «Чорне сонце».

Світлішає на світі, коли радіють діти

Літо-літечко до нас прийшло. Невпевненою ходою, оглядаючись на прохолодну весну, воно завітало до нас спочатку похмурою, а потім сонячною дниною, щоб привітати маленьких випускників «Дошколярика», який працює при нашій бібліотеці, з Міжнародним днем захисту дітей. Завідуюча бібліотекою Катерина Волинець привітала  дітей і батьків зі святом, побажала гарного літнього відпочинку, багато прочитаних книг, щоб прийшли всі до школи  підготовленими, повними наснаги і сил. В подарунок дошкільнята отримали книгу Всеволода Нестайка «Дивовижні пригоди в лісовій школі». А потім розгулялася дітвора... Ігри, конкурси, змагання, які організували кумедні Міккі і Мінні Маус та веселі песики з мультфільму «Собачий патруль». Завершилося свято частуванням солодощами, які приготували батьки для своїх маленьких випускників. 

Перше червня запам’ятається нашим маленьким читачам не лише як початок теплого, сонячного літа, а як день, коли на сторожі  їх щасливого дитинства стоять рідні, дорогі серцю люди.

Лабіринти душі Олени Мартузаєвої

Нещодавно в бібліотеці відбулася творча зустріч наших читачів з місцевою поетесою Оленою Мартузаєвою. Бібліотекар Тетяна Сулейманова ознайомила присутніх зі збірками авторки «За гранью», «Контрасты», «Рука судьбы», «Лабиринты моей души», які присвячені єдиному сину, коханому чоловікові та найріднішій людині в світі мамі. У віршах, які звучали в авторському виконані, кожний присутній знаходив щось своє, потайне, яке проникало в серце і тривожило спогадами душу. 

Вірші Олени Мартузаєвої про любов і дружбу, святе і грішне, про прості і складні людські стосунки.

Після заходу всі охочі мали можливість придбати книги Олени Михайлівни з авторським підписом.

Я, приходя домой, снимаю маску,

Кладу ее в комод, беру другую ...

И окунаюсь в жизнь свою, как в сказку,

Где в разных лицах я себя рисую.

Перебираю маски, примеряю,

Рассматриваю трещинки на коже:

Вот в этой маске я тебя теряю,

А в этой друг без друга мы не можем.

А это что за маска? Я не знаю!

Какой красивый и печальный вид …

Я наклоняюсь ниже и вздыхаю:

На дне комода зеркало лежит.

Гість нашої бібліотеки - відомий український письменник і журналіст Василь Василашко

20 травня працівники  бібліотеки-філіалу №9 Тетяна Сулейманова,  Ірина Люшинська та наша читачка Валентина Зикова, скориставшись запрошенням голови Товариства «Знання» України Василя Кушерця, побували в Києві, в Жовтневому палаці на концерті, присвяченому 155 річниці перепоховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі. У фойє палацу була розгорнута виставка книг про життя і творчість генія України. А 23 травня  наше місто відвідав вчений секретар правління Товариства «Знання», відомий письменник і журналіст України Василь Василашко. Літературне знайомство розпочалося з нашої бібліотеки. Василь Федорович презентував колективу книгу «Тарас Шевченко – на всі часи» Василя Крушельця, а також інші видання Товариства «Знання». Автор подарував бібліотеці підбірку книг з історії України, власні художні твори, а також твори відомих українських письменників.  П’ятикласників Білоцерківського колегіуму письменник познайомив з виданнями своїх віршів, розповів  цікаві історії і пригоди з власного житття.

Одягнімо вишиванки, друже

Одягнімо вишиванки, друже,
Хай побачить українців світ —
Молодих, відважних, дужих,
У єднанні на багато літ.

19 травня колектив бібліотеки підготував свято вишиванки  «Українські вишиванки, наче райдуги світанки». Учасниками дійства стали учні 2-Д класу СПМШ №16. Бібліотекар Тетяна Сєроус у своїй розповіді наголосила, що нас, українців, по вишивках і чарівних рушниках-оберегах впізнають в усьому світі. Українська жінка своїм дітям і сорочку вишиє на щастя, і рушника на долю. Маленькі слухачі, одягнені у вишиті сорочечки, ознайомилися з особливостями техніки вишивання в різних регіонах України, пригадали вірші і пісні, присвячені всесвітньовідомим оберегам нашого народу, а також разом розмалювали великий український рушник.                                                                                             Як побажання-заклик прозвучали на закінчення свята слова:

Якби-то вишити на цілий світ сорочку!
Це кожному зробити по стібочку...
Щоб весь благословенний світ щоранку
Вбирався в українську вишиванку.

З родини йде життя людини

Сім’я, родина, рід –

Які слова святі.

Вони потрібні кожному в житті.

Якщо зміцніє хоч одна родина-

Міцніша стане наша Україна

Сім’я  є джерелом любові, поваги, солідарності та прихильності. Саме в родині ми робимо свої перші кроки, тут вчимося любові та милосердю, звідси стелиться нам дорога в самостійне життя.              З нагоди Міжнародного дня сім’ї, яке святкується 15 травня, в бібліотеці відбулося свято «Духовний храм людини: сім’я, родина, рід». Учасниками свята стала велика шкільна родина – п’ятикласники СПМШ №16. Бібліотекар Світлана Могорит розповіла дітям про роль сім’ї в суспільстві, а діти поділилися своїми цікавими сімейними історіями, декламували вірші, переглядали пісенні кліпи. Під час заходу панувала затишна, сімейна атмосфера.

Ця перемога була потрібна Україні

Вітаємо українську співачку Джамалу з перемогою на Євробаченні - 2016

Михайлу Булгакову - 125!

Саме стільки виповнюється видатному письменникові і драматургові 15 травня цього року. Враховуючи вагомий внесок М.Булгакова в розвиток української та світової літератури, з метою відзначення 125-річчя від дня народження митця та популяризації його творчості серед читачів, для учнів 8-Г класу СПМШ №16 у бібліотеці-філіалі №9 була проведена літературна година «Україна в житті Михайла Булгакова».

Крім біографічно-літературного огляду творчості письменника, який провела бібліотекар Ірина Люшинська, восьмикласники мали змогу здійснити віртуальну «екскурсію» до літературно-меморіального музею М.Булгакова у Києві, а також побачити численні фото митця, ілюстрації до його книг.

Світлана Могорит продемонструвала учням фільм «Михайло Булгаков – постать світового рівня» та буктрейлер на книгу «Майстер і Маргарита». До заходу була оформлена книжкова виставка, на якій представлені книги Михайла Булгакова, а також література про його життя і творчість.

Михайло Булгаков свято вірив у безсмертя мистецтва. На його долю випало мало визнання, оплесків, справедливих оцінок таланту. Все ж його літературне життя стало аналогом безсмертю. «Рукописи не горять», – сказав письменник свою знамениту фразу у романі «Майстер і Маргарита», адже «написане не можна знищити! Порвати, спалити ... Від людей приховати». Михайло Булгаков написав безсмертні твори, які і сьогодні залишаються цікавими і актуальними.

Радимо прочитати:

Роман «Майстер і Марґарита» Михайло Булгаков почав писати 1928 чи 1929 року. Серед дійових осіб у першій редакції не було ані Майстра, ані Марґарити. На початку 1930 року Булгаков свій незакінчений роман спалив. Восени 1932-го письменник повертається до роботи над головним твором свого життя. Роман став класикою світової літератури. Його перекладено багатьма мовами, неодноразово інсценовано і екранізовано. На його сюжет створено музичні твори, опери і балети. 

Ця книга являє собою збірник оповідань, які ведуться від імені молодого лікаря, що пристрастився до морфію і намагається відмовитися від нього. Автор передає всі переживання і бачення головного героя, який сподівається побороти залежність. Розповіді автобіографічні, в свій час Булгаков працював лікарем в сільській лікарні і, як кажуть, вживав морфій.

 Видатний хірург  Пилип Преображенський досяг чудових результатів у омолодженні. Продовжуючи дослідження, він задумав небувалий експеримент — операцію з пересадки собаці людського гіпофіза. В якості піддослідної тварини був обраний бездомний пес Шарік. Результати операції перевершили всі очікування — собака поступово почала приймати людську подобу, але також з'ясувалося, що він став грубіяном і п'яницею, подібно донору пересаджених органів — Климу Чугункіну.

Спасибі, солдате, за подвиг століть

9 травня – День Перемоги над нацизмом у Європі. Цього дня по всій Україні вкриваються весняними квітами величні пам’ятники і скромні обеліски. Це означає, що пам’ять народна жива, що подвиг загиблих – незабутній. 

Для шестикласників Білоцерківського колегіуму бібліотекарі підготували медіа-презентацію «Спасибі, солдате, за подвиг століть». На білому полотні змінювалися кадри бойових дій, солдати ішли в атаку, стогнала земля від вибухів, а на дітей пронизливо дивилися стомлені, але мужні очі солдат-визволителів. Як добре, що все це діти бачать тільки на екрані. На фоні цих кадрів бібліотекар Галина Чередник розповіла дітям про ті трагічні події, які пережив український народ під час Другої світової війни. Велика ціна цієї перемоги –  мільйони загиблих та поранених. На очі дітей виступали сльози, коли Галина Іванівна читала лист маленької дівчинки, яка писала своєму татові на фронт з Німеччини, куди її примусово вивезли на роботу. Лист закінчувався словами «Прощавай, добрий татусю, йду помирати... Твоя доня».

Як вісточки з фронту, лунали пронизливі вірші та пісні про війну, які підготувала бібліотекар Світлана Могорит. Пісні піднімали солдатам бойових дух, з ними вони відпочивали, з ними – йшли на ворога.

Про День пам’яті та примирення, яке відзначається в Україні 8 травня, а також про символ цього дня – червоний мак, розповіла Тетяна Сулейманова. Дітям було цікаво дізнатися, чому саме ця квітка уже багато років є символом пам’яті жертв війни в інших країнах.

Після заходу діти мали змогу познайомитися з книгами про війну, її героями, які були представлені на книжковій виставці «У славі й безсмерті».

Хвилиною мовчання діти вшанували тих, хто віддав своє життя за мирне небо, за світле майбутня, за ПЕРЕМОГУ.