Михайлу Булгакову - 125!

Саме стільки виповнюється видатному письменникові і драматургові 15 травня цього року. Враховуючи вагомий внесок М.Булгакова в розвиток української та світової літератури, з метою відзначення 125-річчя від дня народження митця та популяризації його творчості серед читачів, для учнів 8-Г класу СПМШ №16 у бібліотеці-філіалі №9 була проведена літературна година «Україна в житті Михайла Булгакова».

Крім біографічно-літературного огляду творчості письменника, який провела бібліотекар Ірина Люшинська, восьмикласники мали змогу здійснити віртуальну «екскурсію» до літературно-меморіального музею М.Булгакова у Києві, а також побачити численні фото митця, ілюстрації до його книг.

Світлана Могорит продемонструвала учням фільм «Михайло Булгаков – постать світового рівня» та буктрейлер на книгу «Майстер і Маргарита». До заходу була оформлена книжкова виставка, на якій представлені книги Михайла Булгакова, а також література про його життя і творчість.

Михайло Булгаков свято вірив у безсмертя мистецтва. На його долю випало мало визнання, оплесків, справедливих оцінок таланту. Все ж його літературне життя стало аналогом безсмертю. «Рукописи не горять», – сказав письменник свою знамениту фразу у романі «Майстер і Маргарита», адже «написане не можна знищити! Порвати, спалити ... Від людей приховати». Михайло Булгаков написав безсмертні твори, які і сьогодні залишаються цікавими і актуальними.

Радимо прочитати:

Роман «Майстер і Марґарита» Михайло Булгаков почав писати 1928 чи 1929 року. Серед дійових осіб у першій редакції не було ані Майстра, ані Марґарити. На початку 1930 року Булгаков свій незакінчений роман спалив. Восени 1932-го письменник повертається до роботи над головним твором свого життя. Роман став класикою світової літератури. Його перекладено багатьма мовами, неодноразово інсценовано і екранізовано. На його сюжет створено музичні твори, опери і балети. 

Ця книга являє собою збірник оповідань, які ведуться від імені молодого лікаря, що пристрастився до морфію і намагається відмовитися від нього. Автор передає всі переживання і бачення головного героя, який сподівається побороти залежність. Розповіді автобіографічні, в свій час Булгаков працював лікарем в сільській лікарні і, як кажуть, вживав морфій.

 Видатний хірург  Пилип Преображенський досяг чудових результатів у омолодженні. Продовжуючи дослідження, він задумав небувалий експеримент — операцію з пересадки собаці людського гіпофіза. В якості піддослідної тварини був обраний бездомний пес Шарік. Результати операції перевершили всі очікування — собака поступово почала приймати людську подобу, але також з'ясувалося, що він став грубіяном і п'яницею, подібно донору пересаджених органів — Климу Чугункіну.