Свято Масляної святкуємо – радість всім даруємо

Масляна – давньослов’янське свято на честь весняного пробудження природи. Християнська церква включила Масляну у свій календар: масляний тиждень напередодні Великого посту, проте вона так і не набула релігійного змісту.                  На Масляну дорослі та молодь катались на конях, ходили в гості, влаштовували бенкети у складчину. В деяких місцевостях Масляну зображувала заміжня жінка, яку під жарти возили на санчатах односельці. Широке розповсюдження мав звичай колодки (колодія), відомий у кількох варіантах. Наприклад, розігрували народження і поховання дерев’яної  ляльки (колодки) – відгомін давнього ритуалу знищення опудала Зими. Найчастіше колодку у вигляді поліна, качалки, стрічки, хустки, квітки тощо чіпляли парубкам і дівчатам як символічне покарання за те, що вони не взяли шлюб минулого року, а ті відкупувалися грішми або могоричем. На Подоллі хлопці пригощали дівчат пивом, солодощами – купували (запивали) колодку. У подяку за це кожна дівчина вишивала перкалеву хусточку, оздоблюючи її квітками та ініціалами свого обранця, та дарувала йому на Великдень – повертала колодку. Такі ритуали нерідко завершувалися укладанням шлюбу.

У наші часи деякі елементи традиційної Масляної використовуються у святі "Проводи зими".

Кожний день Масниці має певне значення, назву, та цікаві звичаї:

Понеділок
У цей день, жінки ішли до корчми і розпочинали свято Масляни. Якщо ж до їх компанії хотіли долучитись чоловіки, то їм на шию чіпляли колодку, зняти яку можна було лише поставивши могорич. У понеділок лаштували веселі гойдалки, крижані спуски на санчатах.

Вівторок
Всі виходили на вулицю, де влаштовувались веселі забави, які тривали майже весь день. У вівторок ходили  в гості, парубки виглядають наречених, а дівчата сужених.

Середа
У цей день тещі частують своїх зятів млинцями.

Четвер
В цей день не можна шити та прясти.

П'ятниця
У цей день зять повинен почастувати свою тещу. П'ятниця так и називалася – "тещині вечіркі". Після цього зятю належило покатати свою тещу вулицями села, або ж міста. При тому сервіс в такому випадку напряму залежить від характеру тещі, тобто злу та сварливу везуть по нерівній дорозі і, навпаки, якщо теща лагідна, то і дорога рівна, немов струна.

Субота не позначена цікавими обрядами.

Прощена неділя
Найбільш пишно відзначають неділю. Спеціально до цього дня готували вареники з сиром. Проводились масові гуляння, ігрища, забави.
Масляна завершувалась "прощеною неділею", коли всі прощалися з масляним, смачним, веселим тижнем і водночас просили у близьких вибачення (прощення) за нанесені образи. В цей день потрібно обійти усіх родичів та сусідів і попросити пробачення за всі скоєні образи, аби очиститись перед Великим постом від усякої скверни.

З початком нового тижня наступає Великий піст.

Прислів'я і приказки:

Масляна, Масляна, яка ти мала – якби ж тебе сім неділь, а посту одна.

Не завжди котові Масляна, буде і Великий піст.

Хоч з себе все зняти, а масницю провести.

Боїться Масляна гіркої редьки та пареної ріпи (тобто посту).

Не життя, а Масляниця - тиждень гуляє.

Млинець не клин – живіт не розколе.

Млинці черева не псують.

Народні прикмети:

Яка Масляна неділя, такий і Великдень.

Якщо сонце сходить вранці, то й ранньою видасться весна.

Негода в неділю перед масляною - до урожаю грибів. 

Якщо на масницю йде сніг, буде врожай гречки.                                            Масляна - об'едуха, грошей пріберуха. 

Використана література:

Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис / Олекса Воропай. - К.: Велес, 2005. - 528 с.

Це неординарний опис народно-календарних звичаїв, а також вірувань і уподобань українців. Автор використав у нарисах як свої записи, зібрані впродовж багатьох років, так і наукову та художню літературу. Праця розподіляється на чотири частини: "Зима", "Весна", "Літо", "Осінь", в окремій праці розповідається  про одяг українців. 

Сучаснику, безперечно, буде корисно заглибитися у багатий духовний світ українського народу, згадати неписані закони, якими керувалися в житті наші предки.

 Скуратівський В. Вінець. - К.: Вид-во УСГА. - 240 с.

У запропонованій книзі "Вінець" - український народний календар - увійшли описи народних свят, забав, ворожінь, обрядових дійств, прикмет, а також приповідки, прислів'я, тексти пісень, пов'язаних з проведенням сільськогосподарських робіт.

Книга розрахована на широке коло читачів.

Скуратівський В. Український рік: розповіді / Василь Скуратівський; іл. Євгена Попова. - К.: Веселка, 1996. - 238 с.: іл.

Ця книга - своєрідна енциклопедія українського народознавства, яка увібрала в себе багатющий досвід народних спостережень про погоду, розповіді про походження назв місяців, тижнів, днів, про те, коли краще розпочинати і завершувати ту чи іншу роботу тощо.

Українська минувшина: ілюстрований етнографічний довідник / А.П.Пономарьов, Л.Ф.Артюх, Т.В.Косміна та ін. К.: Либідь, 1993. - 256 с.: іл

Книга - своєрідна енциклопедія традиційної культури та побуту українців. Стислі, але ємкі відомості про забуті способи ведення господарства, хатнє начиння, народну моду, звичаї та обряди, демонологію тощо розміщені за зручним для читача тематично-абетковим принципом і супроводжуються оригінальними ілюстраціями.