На Оксани потрібно ще сани

6 лютого (Оксани) 

Українська розмовна форма імені Ксенія, що походить від грецького "ксенос", в перекладі як "гостинна".

Назва дня пов'язується з іменами святої черниці Ксенії, котра жила в V ст., і блаженної Ксенії Петербурзької. Остання була дружиною співака придворного хору. Він раптово помер, і 26-річна вдова вирішила почати найголовніший християнський подвиг — вважатися божевільною. Ксенія 45 років юродствувала, блукаючи вулицями Петербурга. Вона мала дар пророцтва, допомагала бідним. Померла близько 1803 р. У сільськогосподарському побуті цей день інколи називають днем Аксенії-напівзимниці, оскільки за старим стилем минуло пів зими. Побутує також інша назва — Аксенія-напівхлібниця: вважається, що до нового врожаю залишилося пів строку. Цього дня було прийнято ворожити щодо нового врожаю. Здавна день Ксенії був добрим показником весняної погоди: 

• Яка Оксана, така й весна;
• На Оксани день ясний і тихий, то й весна буде гожою; якщо в обід сонце - рання весна, а коли хурделиця, то затягнеться надовго.
• На Оксани потрібні ще сани;

Це ім’я засвідчене в творах Лесі Українки, М. Коцюбинського, М. Стельмаха, А. Малишка, Марка Вовчка, Олеся Гончара та інших: «Ксеня кинулась до ліжка» (М. Стельмах); «Намиста несуть до Ксені, світку! Молодий голубить, як лебідку» (А. Малишко). 

«...Сіда хлопець у свій човник 

Та бере весельце; 

Стиснув ручку, махнув веслом:

 «Прощай, Ксеню, серце!..»

 (Леся Українка «Русалка» )

На Наддніпрянській Україні нормативним стало ім’я Оксана (в народному мовленні іноді — Оксеня). Сердешна Оксана у Квітки-Основ’яненка, Оксана в опері С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», Оксана в творах Т. Г. Шевченка: «А ввечері мій Ярема (От хлопець звичайний), Щоб не сердить отамана, Покинув Оксану» («Гайдамаки»); «Згадай же, Оксано, чужа чорнобрива, І сестру Мар’яну рястом уквітчай» («Мар’яна-черниця»). Офіційне ім’я Ксенія у класичній художній літературі засвідчене лише стосовно окремих соціальних груп — черниць, жінок панівного класу тощо. У Т. Г. Шевченка («Княжна»):

 «Вона була ще молодою; 

І прехорошая собою. 

На сонці дуже запеклась,

Та й занедужала. Лежала 

Недовго щось. Седмиці з три, 

І все до крихти розказала... 

Мені і Ксенії сестрі» 

Ім'я Оксана часто оспівується і в пісенній творчості:

Гуцулко Ксеню,

Я тобі на трембіті

Лиш одній в цілім світі

Розкажу про любов.