Наприкінці листопада українці відзначають свято Андрія (Калити) - одного з найтаємничіших та найцікавіших свят нашого народу. Цими днями бібліотека-філія №4 сімейного читання стала місцем особливого дійства, де діти поринули у таїнство українських обрядів, які передаються з покоління в покоління. Фахівчині книгозбірні провели для юних читачів народознавче свято: «Калита, калита, із чого ти вилита.»
На початку заходу діти з цікавістю слухали розповідь
бібліотекарки Галини Чередник про апостола Андрія Первозванного — одного з
перших послідовників Ісуса Христа, який вважається покровителем України.
Андріївські вечорниці завжди були часом радості,
доброї згадки про минуле та надії на прийдешнє.
Колись молодь збиралася у хатах, прикрашених рушниками й свічками,
ділилася мріями, співала народних пісень,ворожила на майбутнє.
Бібліотекарка Євгенія Ніколайчук познайомила присутніх про цікаві факти ворожіння на Андрія.
Для учасників заходу було проведено творчий майстер-
клас «Чому саме Коза?» з виготовлення
ляльки «Коза». У давніх українських традиціях коза — це символ достатку,
радості, добробуту та гарного настрою. Маленькі читачі з таким запалом мотали,
прикрашали й фантазували, що кожна коза стала унікальною — зі своїм характером,
настроєм і навіть ім’ям.
Урочистою родзинкою свята стало «кусання калити». Разом з Альоною Губаревою,
яка заспівала пісню "Ой на горі жити, сидить зайчик" – це дивовижне
дійство стало ще веселішим і цікавішим. Кругла медова калита, що символізує сонце,
достаток та добро, висіла в центрі залу, а сміливі учасники по черзі намагалися
її вкусити, сидячи на «конику». А пісня "Андріївські вечорниці" у
виконанні Ані Павленко та Поліни Келеберди
підсилила веселий настрій.
Солодкий стіл став чудовим завершенням свята. Адже що
може бути краще, ніж творчість, усмішки та солодкі частування в колі друзів?
Усе це дало змогу відчути дух стародавніх українських традицій,
зберігши веселий та світлий характер заходу.
Немає коментарів:
Дописати коментар