Словограй Ігоря Січовика

17 червня у бібліотеці відбулася мовознавча година "Словограй Ігоря Січовика", присвячена 80-річчю від дня народження українського дитячого письменника та поета Ігоря Прокоповича Січовика.

Бібліотекарі розповіли дітям про життєвий та творчий шлях письменника. Ігор Січовик народився 17 червня 1945 року в селі Велиць Ковельського району на Волині в родині сільських учителів. Писати вірші почав ще з 12 років, і за своє життя видав понад 40 книжок для дітей. Його твори — вірші, загадки, скоромовки, казки, дражнилки — увійшли до букварів, читанок, збірників для позакласного читання та стали улюбленими серед малечі й педагогів. Він був членом Національної спілки письменників України.

Маленькі читачайлики грали у гру «Що тут не так?», наперебій читали скоромовки, вивчали нотну абетку. Діти дізналися про омоніми, анаграми, каламбури, а також про омографи — слова, що пишуться однаково, але змінюють значення залежно від наголосу.

Особливе захоплення викликала казка «Таємниця Туди-Сюди», у якій діти дружно рятували хлопчика Івасика з підземелля та правильно відповідали на всі запитання. Гра «Знайди приховані слова» і завдання «Правильно склади вірш “Сміхота”» теж подарували учасникам багато радості та веселощів.

Однією з помітних праць Ігоря Січовика є повість «Неймовірні пригоди барона Мюнхаузена в Україні» (2004), де легендарний герой потрапляє до України часів козацтва. Автор майстерно вплітає в текст український фольклор, звичаї, традиції та історичні реалії, водночас подаючи їх із гумором та оптимізмом. За мотивами повісті створено два театральні сценарії.

Захід пройшов у теплій, веселій і пізнавальній атмосфері. Діти не лише розважались, а й відкрили для себе багатство українського слова, яким щедро ділився з ними Ігор Січовик.

Іван Сірко – великий характерник

Козацтво – це унікальне явище у світовій історії притаманне Україні. У цьому році минає 250 років зруйнування Запорозької Січі. Підло, використавши козацтво у російсько- турецькій війні 1768-1774 років катерина ІІ наказує зруйнувати Запорізьку Січ. Козацьку старшину було віддано на каторгу. Кошового атамана Петра Калнишевського ув’язнили в Соловецькому монастирі. Величезні володіння на анексованих землях отримали фаворити. Розпочалось імперське захоплення та колонізація українських земель. Вільне українське козацтво утворило Задунайську Січ.

Про історичні передумови формування козацтва, визначних кошових атаманів, серед яких особливе місце займає Іван Сірко, йшлося на годині читацьких вражень за книгою Марії Морозенко «Іван Сірко – великий характерник». Наші читачі, обмінялись враженнями від читання цієї книги, переглянули відеоролик про Запорізьку Січ та буктрейлер на книгу. Бібліотекарка зачитала цікаві уривки з книги, познайомила з книгами про козацтво, які є у бібліотеці.

В книзі Марії Морозенко описано дитинство Івана Половця, формування та гартування його козацького духу, якому сприяли умови та оточення. Змалку Іван був особливою дитиною. Авторка цікаво подає пригоду купальської ночі, засновану на легенді про квітку папороті, випробування хлопця, які він пройшов перед тим, як стати характерником. Про подальшу долю Івана Сірка, його бойові звитяги розповів читач бібліотеки Артем Івашин. Іван Сірко був кошовим отаманом Запорізької Січі рекордну кількість разів – за різними джерелами від 8 до 15 разів. Відомо, що Сірко володів кількома мовами, зокрема татарською, польською та турецькою, підтримував зв’язки з французьким королем Людовіком ХІV, був не лише відважним воїном, а й талановитим стратегом. Завдяки його тактиці козаки знищували чисельно переважаючі сили ворогів. Політичні погляди Івана Сірка часто змінювались. Незмінною залишалась його антипольська і антимосковська позиції.

Цей захід запам’ятається дітям, адже Іван Сірко гарний приклад для наслідування у формуванні козацького духу.

На варті історичної істини

10 червня у бібліотеці відбулася зустріч з педагогом, методистом з історії, співавтором підручників з Історії України та Всесвітньої історії для загальноосвітніх шкіл, відомим блогером Віталієм Дрібницею, який є автором популярного ютубканалу "Vox Veritatis". Його канал набрав понад 470 тисяч підписників і 200 мільйоняв переглядів. У 2024 році Віталій Олександрович увійшов у топ-50 блогерів України за версією журналу "Форбс". Він також отримав нагороду від Київської обласної ради - Нагрудний знак "За заслуги перед Київщиною".

Крім того, вчитель з Білої Церкви став героєм статті The New York Times.У матеріалі від 17 квітня цього року журналісти розповіли про його унікальний підхід до спілкування з росіянами через чат-рулетку.

Його відео, що базуються на історичних джерелах і фаховому аналізі, вже давно стали важливою платформою для всіх, хто прагне розібратися в минулому без ідеологічних викривлень.

Під час зустрічі блогер спілкувався з читачами про ключові періоди української історії — від Київської Русі до подій новітньої доби. Особливу увагу присутні приділили причинно-наслідковим зв’язкам у війні між Росією та Україною, намагаючись осмислити її не лише як сучасний збройний конфлікт, а як продовження багатовікової агресивної політики Москви щодо української державності, культури та ідентичності.

У ході діалогу також порушувалися складні та болючі сторінки історії, зокрема — трагічні моменти в українсько-польських відносинах. Обговорення охоплювало події Волинської трагедії, переселення, репресії та конфлікти між двома народами у XX столітті. Водночас звучали й приклади того, як Україна та Польща, пройшовши складний шлях, сьогодні виступають союзниками у боротьбі проти спільної загрози з боку Росії. Блогер наголосив на важливості чесного й об'єктивного діалогу про спільне минуле, який має стати підґрунтям для справжнього примирення.

«Історія — це не тільки пам’ять про перемоги, але й усвідомлення власних помилок. Важливо говорити і про поразки, щоб зробити висновки та уникати спекуляцій і маніпуляцій у майбутньому», — зауважив Віталій Олександрович.

Порівнюючи нинішню російсько-українську війну з іншими конфліктами в історії, він акцентував, що це боротьба не лише за територіальну цілісність, а й за історичну правду, за право називати речі своїми іменами й відстоювати власну національну ідентичність.

Пан Віталій розповів присутнім про видатних українських істориків, про їх напрацювання у створенні сучасної української історичної енциклопедії, про роботу над створенням сучасних підручників інтегрованого курсу "Історія України і світ".

Свято смаку і прохолоди

10 червня - Всесвітній день морозива.

Цього дня бібліотекарі навідались до вихованців Білоцерківського ЗДО №19 "Кобзарик". Для книголюбчиків фахівчині влаштували свято «Солодко та прохолодно», присвячене найвідомішому літньому смаколику.

Свято розпочалося з невеликої мандрівки в історію виникнення морозива. Діти дізналися про цікаві факти та корисні властивості цього смаколика, розгадували загадки, та відповідали за запитання вікторини. Під кінець заходу малеча отримала у подарунок свій власний макет улюбленого десерту. А руханка- танок "Я люблю морозиво!"додала маленьким книлюбчикам настрою та веселощів.Найсмачніший день у році пройшов весело і цікаво та наповнив дитячі серця яскравими емоціями!

Звичаї Трійці - коріння народу

Напередодні великого християнського свята - Трійці, в бібліотеці була проведена година писанкарства "Божі ручки". Майстриня з розпису Вікторія Сініцька розповіла присутнім, що

писанка не є суто великоднім атрибутом. Наші пращури розписували її протягом року до різних свят і подій.

З давніх-давен люди звертаються до Бога з молитвою, здіймаючи руки до неба, благаючи захистити від лиха та зла. Тому рука, розкрита долоня стала символом захисту від нещастя, а писанку українські майстрині назвали "Божі ручки".

Пані Вікторія наголосила, що найбільшу силу обереги мають, якщо їх написати на білому яєчку.

Для такого розпису вибирають ціле яйце, не тріснуте, бажано домашнє, щоб було запліднене, інакше втрачається його магічна сила, і ні в якому разі яйце не вариться, бо з вареного не буде життя. За законом писанкарства, оберіг має зберігатися рік, а потім пишеться нове яйце, адже протягом року в людини щось змінюється в житті, вона прагне чогось іншого, відповідно, замовляє щось нове для себе. Стара писанка закопується в землю. Викидати її чи бити не можна.

Писанка, розписана перед Трійцею, очищує простір, наповнює домівки Божою благодаттю, створює магічний захист від зла, ненависті і лиха.

У цей день бібліотекарі також дарували відвідувачам букети запашних трав - символів зелених свят: татар-зілля, м'яти, любистку, материнки, шовкової трави з побажаннями теплого щедрого літа, бажаного миру і перемоги!

Непрочитані сторінки дитинства

4 червня — День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії рф.
Також сьогодні — Міжнародний день безневинних дітей – жертв агресії.

Станом на 3 червня 2025 року:
 631 дитина загинула;
 понад 1971 — поранені.

Це не просто цифри. Це обірване дитинство, втрачені життя, біль, який неможливо виміряти.Перед бібліотекою відбулася тиха акція «Книжки, які вони не встигли прочитати». На стільчиках — дитячі книжки та іграшки. Символи історій, які не дочекалися своїх маленьких читачів…

Літо, привіт!

Свято "Літо, привіт" стало справжнім вибухом радості, творчості й веселощів для дітей !

Усі учасники із захопленням брали участь у різноманітних руханках, іграх на спритність і креативність — змагання були не лише цікавими, а й розвивали увагу, командний дух і фантазію. Особливо дітям сподобалось згадувати закінчення народних прислів’їв та приказок — ця частина програми поєднала розвагу з пізнанням народної мудрості. Читачка Варвара Пациаді підготувала для всіх присутніх захопливу руханку. Діти перетворювалися на хвилі моря та летючих чайок! Не менш яскравими були фотозони, стилізовані під літню тематику: квіти, сонце, веселкові декорації — усе сприяло створенню чудового настрою та яскравих світлин на згадку.

Кожна дитина мала змогу ознайомитися з цікавими і веселими передбаченнями на літо від крутого гусака-читака: буде багато подорожей, кумедних історій, морозива, рецептів лимонаду і багато прочитаних книг. Свято подарувало море позитивних емоцій, сміху та дружнього спілкування. Теплий, сонячний, позитивний початок літа запам’ятається дітям надовго! Всі діти отримали щедрі подарунки від депутатів Білоцерківської міської ради Ольги Нагорної та Сергія Грисюка.

Народжені Україною у травні

У травні виповнилося кілька ювілейних дат відомих українських письменників: 130 років від дня народження Тодося Осьмачки, 125 років від дня народження Юрія Липи, 115 років від дня народження Сави Голованівського. Щомісячно в межах літературного четверга знайомимо наших користувачів з життєвим і творчим шляхом визначних творчих особистостей. Членам клубу «Серпанок» бібліотекарка Юлія Харченко підготувала презентацію «Народжені Україною», познайомила присутніх з непростою долею Тодося Осьмачки, трагічним життєвим шляхом Юрія Липи, заповітними мріями Сави Голованівського. Присутні дізнались про об’єднання та літературні течії періоду творчості ювілярів, їх політичні погляди, бажання бачити Україну вільною і незалежною. Увазі присутніх запропоновано книги, які є у бібліотеці.