Душа тисячоліть шукає себе в слові: до 95-річчя від дня народження Ліни Костенко

Ліна Костенко – одна з найвидатніших постатей української літератури, поетеса, яка стала символом інтелектуальної свободи, національної гідності  та незламного духу. ЇЇ слово – глибоке, чесне, проникливе – звучить як голос совісті народу. Вона непросто пиши про життя, а творить літературну історію, надихаючи покоління.

Поезія, що змушує думати, відчувати, боротися

Ліна Костенко – майстер слова, яка через поезію говорити про прийняте: любов до України, боротьбу за правду, силу людського духу та красу миті.

Мадонна перехресть 

До До книжки увійшли нові. а раніше також не друковані поезії різних років.

Для широкого загалу.

 

Над берегами вічної ріки 

«Над берегами вічної ріки» — фактично другий опублікований дебют авторки після 16-річного періоду мовчання й відмовлення друку. У своїй поезії Ліна Костенко роздумує про філософію плинності й реальних історичних змін: духовні цінності залишаються на найвищому рівні, але людина за свою природу минуща. Інтимне в ліриці авторки існує поряд із фаталістичним відчуттям непостійності ідей народу. Із вихідом збірки творчість авторки стала новою українською класикою кінця ХХ століття.

Річка Геракліта

“Річка Геракліта” – це міні вибране вже друкованих та нових поезій Ліни Костенко. Цикли природи та людського буття тут зв’язані в єдине ціле, циклічний міфологічний час та лінійний час християнства перетинаються між собою. Вірші-осяяння, вірші-попередження, вірші-реквієми і вірші, де тріумфує неприборкана стихія людських почуттів, створюють цілісну симфонічну “поему” філософського осягнення Часу. Художній коментар до поезій – оригінальні роботи Сергія Якутовича, який “транслює” таємницю буття через витончені фантазійні “портрети” пір року, які постають у символічних, містичних та неореалістичних жіночих образах.

Сад нетанучих скульптур

Ця збірка Ліни Костенко наповнена філософськими роздумами про сутність людини, плинність часу, мистецтво, історію та моральний вибір. Її вірші залишають глибокий слід у душі читача.

Триста поезій

До книги Ліни Костенко — улюбленої української поетеси кінця другого–початку третього тисячоліття — увійшли найвідоміші її вірші з різних періодів творчості — від ранньої поезії до сьогодні, а також уривки з романів та поем. Це найповніше вибране поетеси за часів Незалежності.

Цитати:
«Коли мовчать гармати — муза не мовчить.»
«Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там»

Історія, що оживає у слові

Берестечко»

Роман у віршах "Берестечко" творився на різних етапах протистояння України та її боротьби за незалежність - від середини 1960-х до кінця 1990-х. ХХ століття впізнає себе в ХVII-му. Україна знову змушена долати фатальну циклічність своїх проблем. Але драма поразки стає філософією відродження, катарсисом, повстанням руїни людини і народу. Перемога над поразкою - основний філософський і психологічний код цього твору.

Маруся Чурай 

Роман у віршах «Маруся Чурай» – один із найвизначніших творів української літератури. Історичний роман у віршах «Маруся Чурай» визначної української поетеси Ліни Костенко – один із вершинних творів української літератури, своєрідна енциклопедія духовного життя нашого народу в XVII ст. Висока драма любові вирує на тлі епічних історичних змагань, де доля легендарної Марусі Чурай тісно переплетена з долею України.

Скіфська одіссея 

Герой поеми-балади Ліни Костенко «Скіфська одіссея» — молодий Грек з Ольвії-Миколаєва — два з половиною тисячоліття тому рушив у плавання Дніпром, а тоді — Борисфеном — у напрямку майбутнього Києва, пізнаючи грецький і скіфський світи Припонтиди. Це був також час народження Європи серед мурів Афін. У поемі, написаній іскрометно й іронічно, постає багатостолітня — реальна й міфічна — стихія творення України на перетині західної і східної цивілізацій, а сама Україна бачиться як невід’ємна частина культури європейського Середземномор’я.

Поема набуває особливої актуальності сьогодні: анексія Криму, а тепер війна росії проти України стали наступом і на античне минуле України. Спроба перетворити наш елліністичний Південь на зону насилля, смерті, руйнацій отримує в цій поемі гостру і дотепну життєствердну відповідь.

Цитата:
«Веселка – це той же міст, тільки в іншому вимірі»

 

 «Записки українського самашедшого» – роман ХХІ століття

Єдиний прозовий роман Ліни Костенко – це щоденник сучасного інтелігента, який аналізує події в Україні та світі. Це твір про кризу людських цінностей, про хаос і боротьбу, про незламність особистості.

Записки українського самашедшого

Роман написано від імені 35-річного комп’ютерного програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко й болісно сканує усі вивихи нашого глобалізованого часу. У світі надмірної (дез)інформації і тотального відчуження він – заручник світових абсурдів – прагне подолати комунікативну прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом. За жанровою стилістикою «Записки українського самашедшого» – насичений мікс художньої літератури, внутрішніх щоденників, сучасного літописання й публіцистики.

Цитата:
«Ви думаєте, що маєте свободу. А вас просто ще не взяли в рамки.»

Ліна Костенко – це більше, ніж просто письменниця. Це голос, що звучить у віках. Ваше слово завжди актуальне, бо воно – про правду, людяність, свободу та любов.