Робота, фах, професія: мовна ідентифікація

У бібліотеці відбулося чергове засідання розмовного клубу «ПроМова», присвячене темі «Робота, фах, професія: мовна ідентифікація». Під час зустрічі обговорювали фразеологізми, пов’язані з професіями та робочими процесами, а також важливість правильного використання професійних назв і фемінітивів у сучасній українській мові.

Модераторка клубу Тетяна Омельченко навела приклади фразеологічних зворотів, які відображають професійну діяльність: «згущувати фарби», «закручувати гайки» або «чекати біля моря погоди». Завдяки такому інтерактиву кожен учасник зміг відчути глибокий зв’язок між мовою і працею.

Протягом заняття учасники згадували і давні українські професії, такі як «гончар», «швець», «коваль», які не лише зберігаються у словах, а й досі відомі своїм ремеслом.

Окрему увагу приділили фемінітивам, тобто назвам жінок за професією, заняттям, посадою, які активно вводяться в сучасну мову для досягнення гендерної рівності в мовному середовищі. Учасники обговорювали, як правильно використовувати такі форми, як «редакторка», «лікарка», «менеджерка».

Членкині клубу виконали вправу «Труднощі перекладу», аналізуючи слова-синоніми, правильність вживання яких викликає сумніви. Наприклад: «охоронник» чи «охоронець» – обидва варіанти вважаються правильними синонімами. Проте у випадку «айтішник» та «айтівець» – лише другий варіант відповідає нормам словотвору української мови.

Зустріч у «ПроМові» вкотре довела, якою багатогранною є українська мова і наскільки важлива її роль у формуванні професійного та культурного самосприйняття.