Які вони, тата?

До Міжнародного дня батька, пропонуємо цікаві книги не тільки для наших маленьких читайликів, а для їх батьків.
Тати бувають різні — дотепні і понурі, чутливі й заклопотані, близькі й далекі, героїчні й не надто, але завжди – дуже-дуже важливі для дитини.
Обравши одну з цих книжок для спільного читання, кожен тато матиме змогу відчути власний особливий зв’язок із донею чи сином.

ДОТЕПНИЙ ТАТО

“Татусева книга” Володимира Вакуленка з ілюстраціями Наталки Гайди – чи не найперше видання, яке спадає на думку, коли мова йде про тата у нашій дитячій літературі. Автор написав цю книжку для двох своїх синів, Віталіка та Влада.“Татусева книга” – це збірка дотепних віршів із оригінальними сюжетами для читачів від трьох-чотирьох років. Тут є про яскраву клумбу з квітів, які вирощує слоник Славко, про переповнену зупинку, де кумедний щур намагається сісти на автобус, про новосілля крота, про день народження кульбабки, про равлика-школярика, що, вийшовши з дому 1-го вересня, до листопада нарешті доповз до школи… Образ веселого і дотепного тата-оповідача об’єднує усі ці незвичні історії.

ЧУТЛИВИЙ ТАТО

“Гойдалка під кленом” Галини Ткачук та Оксани Були – ще одна україно-англійська книжка-картинка від “Братського”. Тато в ній з’являється саме тієї миті, коли головній героїні, Ніні, вкрай необхідна підтримка, передовсім емоційна. “Увечері я крадуся в кімнату батьків. Мама вже спить, а тато, глянувши на мене, міцно пригортає”, – так Ніна оповідає про цю важливу мить. А наступного ранку Нінин тато відкладає всі справи, бо відчуває, як терміново його доньці треба знайти розсаду квітів, які та ненавмисне затоптала напередодні. Цей тато відчуває особливу важливість моменту – і небов би без зусиль рятує ситуацію, і на обличчі його доні з’являється усмішка. Що прикметно, Нінина мама приєднується до тата лиш на останньому етапі місії порятунку розтоптаної клумби.

ТАТО-ЗАХИСНИК

Книжка “Мій тато став зіркою” Галини Кирпи з ілюстраціями Оксани Були – драматична й нелегка для читання. Головний герой оповіді – тато, який живе… у пам’яті. Історія оповідається від імені дівчинки, батько якої загинув на Майдані. Безперечно, перш ніж пропонувати цю книжку для читання синові чи доньці, батьки мають прочитаті її самі й вирішити, чи готова їхня дитина сприймати цей емоційно складний текст.

ТАТО - АВТОРИТЕТ

“Стефа та її чакалка”– відома казкова повість Івана Андрусяка, п’єсу за мотивами якої діти ставитимуть на уроках у четвертому класі. Саме історія про Чакалку відкрила цього письменника дитячій літературі. Мова в повісті здебільшого про пригоди Стефи в казковій школі, куди героїня потрапляє після того, як її викрадає таємнича чакалка. Однак ми не можемо оминути увагою книжку, яка починається отак: “Стефа – сміхотунчик. Точнісінько як тато. І мама, і сестричка, і навіть бабуся теж сміхотунчики. Але Стефа – татійка”. А далі йдеться про те, що тато має великий авторитет, себто живіт, на якому Стефа каталася, коли була маленькою. Зрештою, це іще один оригінальний спосіб пояснити, що таке батьківський авторитет.

САМОТНІЙ ТАТО

Як бачимо, інколи ситуації “книжок про тат” дуже складні.

Одина із таких книжок – підліткова повість Оксани Лущевської “Інший дім”.Тут мова йде про розділену сім’ю. Мама, Анна, їде працювати в Америку, де знаходить собі інше життя, інший дім, іншого чоловіка. В Україні залишаються двоє її дітей-підлітків, Поліна та Артем. А також їхній батько, Віктор. Дуже специфічний і зовсім не ідеальний: “Батько хвилювався. Я пізнавав у його хаотичних рухах свої. Чим ми відрізняємося? Нічим… Іноді мені дуже не хочеться бути схожим на нього. Та часом я розумію, що це неможливо…»Підліткові проблеми й тривоги мають здатність швидко множитися, нашаровуватися й зав’язуватися у вузол. Однак тато, хоч би яким він був специфічним, врешті у свій спосіб дає раду складній ситуації.

ДЕКРЕТНИЙ ТАТО

“Тато в декреті” Артема Чапая мотивує й надихає, проговорює проблеми батьківства, з якими зустрічається кожен тато, а також унікальний досвід декретної відпустки, яким може похвалитися у нашій країні мало який чоловік.“З людьми, які не розуміють, що таке декрет, часом важко спілкуватися через надто різні реальності”, – пише Чапай. Однак завдяки цій книжці кожен читач може хоч одним оком зазирнути у світ відповідального батьківства такого типу.