Мій вусатий, муркотливий менший друг

1 березня – Всесвітній день котів

В Україні здавна вважали: де кіт, там домашній затишок та лад. Це вірний, відданий й корисний супутник людини. Кіт був повноправним господарем-мисливцем, помічником селянина. Для нього завжди знаходився і теплий куток у хаті, і кухоль молока.

 З котом пов’язано багато прикмет і народних приказок. На новосілля і тепер у хату спочатку пускають кота, щоб в оселі був добробут і затишок. А ще, коли кіт умивається – гостей накликає. Спить, згорнувшись клубком, зіщулився – буде мороз. Розлігся, солодко спить – на тепло.Скривдити кота – 7 років щастя не знати.Чорний кіт шлях перейшов – буде невдача.

 Котом ніколи не лякали маленьких дітей. Навпаки, скільки казок, віршів та колисанок складено про котика! Тому не дивно, що цю добру тваринку дуже люблять діти.

 Свою любов до котиків-муркотиків продемонстрували вихованці ДНЗ «Кобзарик» під час пізнавально-розважальної програми «Мій вусатий, муркотливий менший друг».

 Бібліотекарі філії №9 Світлана Могорит і Жанна Харченко підготували і показали дітям цікаві факти з життя котів.

 Поділившись на дві команди, дошколярики із задоволенням спілкувалися котячою мовою, співали пісні «Мяу-мяу» і «Мур-мур», робили гімнастику під час котячих фізкульт-хвилинок. Найбільш кмітливі вгадували казкового Кота у чоботях, Пана Коцького, котиків-розбійників.

 Та найбільший ажіотаж викликала фотосесія, під час якої кожна дитина мала можливість «перетворитися на кота».

 Учасники заходу розповідали про своїх домашніх улюбленців і щиро обіцяли у Всесвітній день котів пригорнути свого друга і пригостити його чимось смачненьким.<