четвер, 2 лютого 2017 р.

Вірші – троянди його серця



(До 85-річчя утворення Київської області) 


Василь Іванович Скрид – давній друг  працівників нашої бібліотеки. В своєму рідному селі Таборів, що на Сквирщині, він відома і шанована людина. Цей високий, завжди усміхнений чоловік працює бібліотекарем. А ще Василь Іванович пише гарні вірші та прозу. При нагоді, завжди відвідує нашу бібліотеку, а нещодавно завітав до нас з гарною новиною з-під його пера вийшла п’ята книга «Пора цвітіння соняшників». Вона складається із шести розділів. Перший із них – «Життєдайне джерело рідного краю» про­мовисто відкриває нам всі таємниці натхнення автора, пронизаний безмежною любов’ю до рідної сторони:
Ми із того краю, де сопілка грає,
Гут верба й калина – рідний оберіг.
В нас поля широкі і степи безкраї,
І до болю милий батьківський поріг.
А річки блакитні виграють на сонці,
Материнка поруч з чебрецем цвітуть,
Цілющі джерела, чисті, мов віконце,
Споришеві стежки в білий світ ведуть.
Розділі «Мамо, матіоло моя вечорова» — данина найдорожчій людині для кожного із нас: і синівська любов, і легкий спогад із дитинства, який роками гріє душу, і невимовний біль втрати. Скільки слів вже сказано про матір, тільки до цього часу так і не виміряно силу її любові, бо вона безмежна, а тому й безмірна:
Згадаю я рідненьку маму –
Свою лебідоньку кохану.
Щемне, просте, миле і щире слово – ось що полонить серце кожного, хто перегортає сторінки книг Василя Скрида.  Він йде до кожного, щоб зігріти і вселити оптимізм, щоб доторкнутися і дати можливість почерпнути з криниці творчого піднесення отой незрадливий дух патріотизму, неймовірної любові до рідного села, яке сотні разів оспіване у його поетичних збірках.

Немає коментарів:

Дописати коментар