вівторок, 17 січня 2017 р.

Співає і плаче поетки перо



У 2017 році виповнилося б 75 років від дня народження члена Національної Спілки письменників України, лауреата міської літературно-мистецької премії імені І.С.Нечуя-Левицького та обласної  літературної премії імені Григорія Косинки, відомої поетеси з нелегкою долею Ніни Опанасенко. Оцінити її життєвий подвиг можна, прочитавши поетичні збірочки «Стрічати зірку і людину», «Зболена душа не сиротіє», «І всміхається щастя мені», «О четвертій під ранок», «Квітка ломикамінь», а також книги для дітей – «У білому, в зеленому, у синьому саду», «Бігли білочки з ялини», «Що болить тобі мій колосочку» , «Зачарована Катруся»,  де кожен рядочок – це високий і світлий храм художнього слова.                 
Літературну годину «Така солодка суму рима» підготував колектив бібліотеки для шестикласників СПМШ №16. Завідуюча бібліотекою Катерина Волинець розповіла учням про дружні зв’язки бібліотеки з поетесою, про презентації книг, творчі зустрічі і просто спілкування з читачами. На згадку про себе Ніна Петрівна залишила бібліотеці багато книг з дарчими підписами, світлини із сімейного архіву.          
Звучав на зустрічі голос поетеси, записаний під час звернення до учасників конкурсу читців-декламаторів поезії Ніни Опанасенко, організований у нашій бібліотеці до її 70-річчя:
                                      «І співає, і плаче поетки перо:
                                     У безпросвітку щастя її віднайшло!
                                     Рідним словом напоєна, як джерело.
                                     Золотої людини зігріта добром»
         «Хвилина довша, ніж віки», – сказала в свій час Ніна Петрівна. Бо кожну хвилину потрібно не лише прожити, а й пережити, витримати натиск долі, щоб залишитися на віки у спогадах вдячних нащадків.

Немає коментарів:

Дописати коментар