четвер, 20 жовтня 2016 р.

Історія однієї книги

Роману Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита» – 50 років 


«Рукописи не горять», – сказав один з героїв роману «Майстра і Маргарити». Письменник знав про це не з чуток: якось зопалу Михайло Булгаков і сам кинув своє «дітище» в піч. А потім почав заново його відновлювати.
Доля роману «Майстер і Маргарита» так само трагічна, як і доля його головних героїв. Твір писався близько дванадцяти років, але так і залишився незавершеним – довести розпочате до кінця перешкодила смерть автора. Михайло Булгаков, як і його Майстер, знищив рукопис, правда, на відміну від свого персонажу, знову відновив по пам'яті. Після останньої авторської правки роман пролежав на полиці ще 26 років. Якби не старання вдови письменника, роман так і залишився б невідомим – вона зберегла і «врятувала» рукописи, як свого часу зробила це Маргарита.
У першій редакції роман був зовсім не схожий на ту версію «Майстра і

Маргарити», яку ми знаємо зараз. Ні Майстра, ні Маргарити тоді ще не було. Булгаков задумував твір як «роман про диявола» і головним героєм став Воланд – правда, його в той час звали Астаротом і подорожував він без своєї «різношерстої» свити. Задум великого роману з'явився у письменника в 1928 році, коли йому виповнилося 37. Точно сказати в якому році Михайло Булгаков почав писати книгу неможливо, в різних рукописах сам автор ставив різну дату.
В середині березня 1930-го року Булгаков знищив рукопис. Сталося це після того, як Головний репертуарний комітет заборонив до постановки його п'єсу «Кабала святош» – хоча до цього драматург прочитав її у МХАТі і театр прийняв текст. Розгніваний письменник «відігрався» на своєму новому творі, а через тиждень відправив лист уряду: «И лично я, своими руками, бросил в печку черновик романа о дьяволе...».


Через рік після того, як рукописи були знищені вогнем, Булгаков повернувся до свого сюжету. Як пізніше він напише своєму товаришу, «В меня... вселился бес. Уже в Ленинграде и теперь здесь, задыхаясь в моих комнатенках, я стал марать страницу за страницей наново тот свой уничтоженный три года назад роман. Зачем? Не знаю. Я тешу себя сам! Пусть упадёт в Лету!»
Другій версії роману пощастило більше. Булгаков не став його палити і ввів в оповідання нових героїв – Маргариту і Майстра. Робота затяглася на п'ять років: автору доводилося брати перерву, щоб писати п'єси і сценарії на замовлення і хоч якось триматися на плаву. Твір в ті роки мав кілька варіантів назв: «Великий канцлер», «Сатана», «От і я», «Підкова іноземця» та інші. І тільки в другій половині 1937 року з'явилася назва «Майстер і Маргарита».
До кінця життя письменник продовжував «шліфувати» своє творіння – постійно вносив правки і щось міняв. Останній раз він працював над текстом за місяць до смерті: диктував дружині останні зауваження.                          
За життя автор так і не побачив свій найголовніший твір опублікованим. І справа була не тільки в тому, що Булгаков не встиг закінчити роман і постійно вносив до нього правки. Цензура б просто не пропустила його. Як сказав один з друзів письменника, якому Булгаков прочитав свій рукопис, «Це друкувати не можна». Незважаючи, що автор постійно щось переробляв і прибирав найбільш «небезпечні» місця, у романі часто звучить політична сатира.
Письменник до останніх своїх днів не припиняв  працював над книгою, навіть коли у нього почав падати зір і біль від гіпертонічного нефросклерозу міг зняти тільки морфій, Булгаков диктував дружині останні поправки до роману. Вона зберегла і передрукувала всі твори чоловіка, а через 26 років після його смерті роман, нарешті, побачив світ і зробив свого автора всесвітньо відомим. Але вже посмертно.


Немає коментарів:

Дописати коментар