вівторок, 23 лютого 2016 р.

Веснянки Лесі Українки

В її віршах чується шепіт вітру, пахне чебрецем і материнкою, звучить пісенька весняної води, яка «як воля молода». Ще місяць лютий хазяйнує, а вже «весняне сонце припікає», а з вирію от-от «поприлітають гості». В таку благодатну пору народилася відома українська письменниця Лариса Петрівна Косач, яка нарекла себе священним імям – Українка.
На зустріч з чудовими дитячими віршами Лесі Українки  до бібліотеки завітали вихованці ДНЗ №19 «Кобзарик». Майбутні школярики із задоволенням слухали поетичні замальовки – «Вишеньки», «Уже весняне сонце припікає», «Пісенька весняної води» та інші. А ще стали учасниками сеансу казкотерапії за відомою казкою Лесі Українки про молоденького задерикуватого горобчика, який хотів навчитись розуму. «Перезимував горобчик зиму щасливо, а на весну вже став великим та мудрим горобцем. Сусіди-горобці дивуються: «Які ви, пане сусідоньку, мудрі! І де ви того розуму навчилися?». А він, було, тільки голівкою кивне «Біда навчила!» – каже».
Письменниця всім серцем бажала, щоб українських діток обминала біда. Як молитва прозвучали слова-побажання Лесі Українки:
Тішся, дитино, поки ще маленька.
Ти ж бо живеш навесні,
Ще твоя думка літає легенька,
Ще твої мрії ясні.




Немає коментарів:

Дописати коментар