Осінь часом викликає в нас легку меланхолію і відчуття смутку. В
цей час особливо хочеться читати такі книги, які нагадують нам, що життя - це
справжній подарунок. Яким
би воно не було!
Читайте та насолоджуйтесь!
Роман про долі
чотирьох подруг, які мешкають у Львові: редактора Галини, дизайнера Ірини,
коректора Магди та телеведучої Луїзи. Одного разу їм до рук потрапляє дивний
сувенір — дерев'яне яблуко, яке давній майстер зробив з секретом. Щойно це
яблуко опиняється в кожної з героїнь, її життя змінюється, потаємні бажання
стають реальністю.
Костенко Г. Кольорові мої вітрила : оповідання / Ганна
Костенко. – К. : Неопалима купина, 2006. – 132 с.
Поринути в
дивовижний світ – і новий, і знайомий водночас – запрошує нас автор цієї книжки.
Герої прози Г.Костенко мріють, страждають, намагаються осягнути сутність буття
і – головне – вони живуть! – бурхливо, іноді несподівано, але ...
по-справжньому.
Ода до радості : зб. оповідань / уклад. і передм.
Г.Вдовиченко. – Х. : Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014. – 272 с.
Одного разу десять відомих українських авторів
вирішили поділитися своїм рецептом радості. А радість буває різна: легка, як вітерець, або з
присмаком смутку, тепла й тиха чи сонячно яскрава – обирайте свою.
Після загибелі батька та зникнення матері маленька
Леся Райська опинилася в селі у бабусі, яка була їй не дуже рада. Дівчинка
вірила, що колись мама повернеться… Єдиною втіхою самотньої дитини стало
малювання — Леся мала неабиякий хист… але ніхто в селі цього не розумів. Уже
доросла, Леся залишилася так само нетутешньою для односельців. Вона вміла
намалювати сніг, дощ і найзаповітнішу мрію — та не могла стати для них більш
зрозумілою. Одне слово — художниця! Та доля веде дівчину тільки їй одній
знаними шляхами, і рано чи пізно до Лесі прийде і радість визнання, і справжнє
кохання, і сенс життя…
Немає коментарів:
Дописати коментар