4
вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36, що знаходився біля села Кучино
Пермської області пішов із життя 47-річний український поет-шістдесятник
Василь Стус - людина,
що стала символом Українського Опору другої половини ХХ століття, ключовою
постаттю духовного життя доби.
Важко переоцінити роль, яку відіграла постать
Василя Стуса у розвитку української літератури, відновленні української
державності та національної ідеї.
Сховатися од долі - не судилось.
Ударив грім - і зразу шкереберть
пішло життя. І ось ти - все, що снилось,
як смертеіснування й життєсмерть.
Тож іспитуй, як золото, на пробу
коханих, рідних, друзів і дітей:
а чи підуть крізь сто твоїх смертей
тобі услід? А чи твою подобу
збагнуть - бодай в передкінці життя?
Чи серцем не жахнуться од ознобу
на цих всебідах? О, коли б знаття...
Та відчайдушно пролягла дорога
несамовитих. Світ весь - на вітрах.
Ти подолала, доле, слава Богу.
На хижім вітрі чезне ниций страх.
Викладка літератури творів В.Стуса |
пішло життя. І ось ти - все, що снилось,
як смертеіснування й життєсмерть.
Тож іспитуй, як золото, на пробу
коханих, рідних, друзів і дітей:
а чи підуть крізь сто твоїх смертей
тобі услід? А чи твою подобу
збагнуть - бодай в передкінці життя?
Чи серцем не жахнуться од ознобу
на цих всебідах? О, коли б знаття...
Та відчайдушно пролягла дорога
несамовитих. Світ весь - на вітрах.
Ти подолала, доле, слава Богу.
На хижім вітрі чезне ниций страх.
Немає коментарів:
Дописати коментар