Святая Покрівонько, покрий мою голівоньку

         Покрови – християнське свято Покрова святої Богородиці, запроваджене у Візантії на згадку про чудесне визволення Константинополя від сарацинів. Серед українців, які століттями страждали від чужоземних набігів, ця легенда набула особливої популярності. Божу матір (її називали в тому числі і Покровою) вважали своєю покровителькою запорізькі козаки.                                                         До Покрови закінчували сівбу озимих, тому у цей час розпочиналася пора весіль, котрі тривали до Великодня.           

"Свята мати, Покрівонько,

покрий мою голівоньку,

хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою".

Таку молитву виголошували дівчата напередодні Покрови,  які збиралися заміж.

У селянському побуті за станом погоди на Покрову намагалися передбачити характер майбутньої зими: Якщо на Покрову вітер з півночі, то зима буде дуже холодна і з хуртовинами, якщо з півдня – то тепла. Казали також, що Покрова покриває або листом, або снігом. 

З Покрою пов’язано чимало прислів’їв.

Хто лежить до Покрови, той продасть усі корови.

Прийшла Покрова – сиди, чумаче, вдома.

Хто сіє по Покрові, не має дати що корові.

Використана література:

Скуратівський В. Український рік : розповіді / Василь Скуратівський ; іл. Євгена Попова. - К. : Веселка, 1996. - 238 с. : іл.

Ця книга - своєрідна енциклопедія українського народознавства, яка увібрала в себе багатющий досвід народних спостережень про погоду, розповіді про походження назв місяців, тижнів, днів, про те, коли краще розпочинати і завершувати ту чи іншу роботу.

Українська минувшина : ілюстрований етнографічний довідник / А.П.Пономарьов, Л.Ф.Артюх, Т.В.Косміна та ін. К. : Либідь, 1993. - 256 с. : іл

Книга - своєрідна енциклопедія традиційної культури та побуту українців. Стислі, але ємкі відомості про забуті способи ведення господарства, хатнє начиння, народну моду, звичаї та обряди, демонологію тощо розміщені за зручним для читача тематично-абетковим принципом і супроводжуються оригінальними ілюстраціями.