Матері
В хаті сонячній промінь косо
На долівку ляга з вікна...
Твої чорні шовкові коси
Припорошила вже сивина.
Легкі зморшки обличчя вкрили-
Це життя трудового плід.
Але в кожному русі - сила,
В очах юності видно слід.
Я таку тебе завжди бачу,
Образ в серці такий несу -
Материнську любов гарячу
І твоєї душі красу.
Я хотів би, як ти, прожити,
Щоб не тліти, а завжди горіть,
Щоб уміти, як ти, любити,
Ненавидіть, як ти, уміть.
Симоненко В.
Немає коментарів:
Дописати коментар