Нашому сучасникові може здатися, що назва місяця «май» для української мови не характерна. Насправді це не так. Накличка ця відома ще давнім русичам. Наші вітчизняні пам'ятки XII століття фіксують її лише в цьому значенні. Всі наші дореволюційні класики — Т. Шевченко, П. Мирний, Леся Українка, І. Франко, М. Коцюбинський та інші — вживали виключно це слово. Ним користувалися й наші сучасники — М. Рильський, В. Сосюра, А, Малишко... Родовідна назва «май» імовірніше за все походить від латинського «майус», тобто від імені давньоримської богині весни Майї — дочки Фавна, котрий був покровителем гір, лісів, пасовиськ та лук, а також захисником стад. Справді-бо, латинське «майєр» означає «старший, вищий». До речі, останній місяць весни в Стародавньому Римі присвячувався мудрості довгожителів.
Що б там не було, але назва «май» міцно закріпилася і в нашій мові. Сучасне поняття маївок також іде з давнини. Колись обряди, які організовували серед природи, так і називалися — маївки, що ідентифікувалися з однойменним місяцем.
Народний прогностик
- Якщо початок травня холодний, то наприкінці місяця буде тепло, і навпаки.
- Соловей співав усю ніч — перед погожим днем.
- Якщо жаби стрибають по землі — на дощ.
- Коли з'являються кілька веселок на небі, то на тривалий теплий дощ.
- Ранком туман піднімається, утворюючи купчасті хмари, — чекай дощу, а коли припадає до землі — буде сонячна днина.
- Туман над водою довго не розходиться — буде гарна й суха погода.
- Тиха й світла ніч без роси — наступного дня неодмінно занегодить.
- Дуб розпустить листя раніше від ясена — на сухе літо.
- Черемха цвіте перед останніми весняними приморозками.
- Пізно зацвіла горобина — пізня й осінь.
- У травні два морози: коли зацвітає черемха і як розпускається дуб.
- За сухим травнем наступає сухий червень; якщо у травні багато дощів, то їх обмаль буде у вересні, і навпаки.
- Якщо травневий дощ починається великими краплинами, то він ненадовго.
- Якщо травень з частими дощами, то й літо буде мокре, але обмаль буде дощів у вересні, і навпаки.
У травні іменини святкують:
13. Яків, Микита.
14. Тамара.
15. Борис, Гліб, Роман.
16. Петро, Тимофій.
17. Кирило, Микита.
18. Ірина.
Використана література:
Використана література:
Скуратівський В. Місяцелік: укр. нар. календар / В.Скуратівський. - К. : Мистецтво, 1992. - 28 с. : іл.
Чи знаєте ви, як і коли ворожили
дівчата, якою була посвята в парубоцтво, як закликали весну наші пращури, коли
заготовляли лікарські рослини, якими символами зустрічали Новий рік на
Україніі
. Про ці та інші обряди і звичаї, що вже стали реліктами, ви
дізнаєтеся, прочитавши книгу Василя Скуратівського «Місяцелік».
Народний календар — перша в українському
народознавстві видання, яке стане в пригоді всім, хто не байдужий до своєї
національної культури.
Скуратівський В. Погостини, або дванадцять мандрівок у глибину століть : оповідання / В.Скуратівський. - К. : Веселка, 1990. - 126 с.
“Погостини” — книга відомого українського
народознавця Василя Скуратівського. В ній читач
познайомиться з українською
традиційною обрядовістю, фольклорним та
етнографічним багатством народного
агрокалендаря, які сягають у глибину
століть.
Народні прикмети / упоряд. М.К.Дмитренко, В.М.Колодніцький. - К. : Народознавство, 1997. - 24 с.
До збірки ввійшли весняні народні прикмети, що прогнозують погоду, майбутнє літо, успіхи та невдачі в господарській діяльності.
Для широкого кола читачів.
Немає коментарів:
Дописати коментар