понеділок, 27 серпня 2012 р.

Секрети українського лялькарства


З давніх давен у кожній українській родині лялька-мотанка виконувала роль оберегу, була символом єднання матері і дитини. Бо мати, ідучи на роботу і залишаючи дитя вдома, замотувала фрукти чи хліб у шматочок тканини, прив'язувала паличку і давала як іграшку, як забаву для дитини. Відродити давню традицію українського лялькарства вирішили члени клубу "Сузір'я" Академії пенсіонерів. На чергове засідання завітала майстриня Віолетта Гуменюк, яка провела показове заняття з виготовлення ляльок-мотанок. На початку зустрічі присутні дізналися про історію виникнення цієї ляльки. Символічним є те, що лялька-мотанка не шиється, а робиться лише за допомогою ниток, стрічок, шляхом намотування та має бути безликою. Спідниця уособлює землю, сорочка - три часи: минулий, теперішній, майбутній, головний убір  очіпок, стрічка чи хустка  зв'язок із небом. У кожної майстрині вийшла своя лялька  вишукана і неповторна. Зважаючи на те, що пані Віолетта модельєр-конструктор, її лялька надзвичайно досконала. 
                «Вчитись ніколи не пізно»  під таким девізом члени Академії навчаються всьому новому. Тому на наступному занятті «академіки» вирішили продовжити виготовлення ляльки, але за більш складнішою технологією.














Немає коментарів:

Дописати коментар