У ріднім слові – цілий світ

Відсвяткували Міжнародний день рідної мови разом з 5-Б класом ліцею "Білоцерківський колегіум".

Бібліотекарки Жанна Харченко і Світлана Могорит провели для дітей мовознавчий батл «У ріднім слові – цілий світ». П’ятикласники із задоволенням грали у пізнавальні мовні ігри: вставляли пропущені слова в рядках українських народних пісень, редагували речення із словами-паразитами, добирали українські відповідники до запозичених слів, відгадували предмет, названий застарілим словом (гладущик, рубель, свічадо, бинда, тощо), підбирали синоніми до окремих слів.

Нам залишилася у спадок одна з найкрасивіших, наймилозвучніших мов світу. Тому наше завдання – берегти її, вдосконалювати та популяризувати у світі.

Мова кожного народу неповторна і своя

Мелодійна, барвінкова, вишукана, калинова, а ще материнська і головне - рідна. Всі ці слова про українську рідну мову лунали у віршах, які читали учні 3-А БЗШ №6 (класний керівник Надія Дядиноха). Цікаво і змістовно минула година спілкування присвячена Міжнародному дню рідної мови. Бібліотекарки Галина Чередник та Зоя Чутковська розповіли учням про необхідність збереження мовного різноманіття, про толерантне ставлення до носіїв різних мов і про важливість досконалого володіння рідною мовою.

Школярі переглянули відеоролик про українську мову, взяли участь в інтелектуальній грі " Знавець фразеологізмів". Малюки виявили неабияку кмітливість в розгадуванні ребусів та кросвордів. Приємно, що маленькі українці відповідально ставляться до чистоти рідної мови і завзято викорінюють суржик.

У нашої держави прекрасне майбутнє, адже підростає покоління справжніх патріотів, які щиро люблять і шанують найкращу рідну українську мову. 

Слава і біль України

20 лютого Україна вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні, які ціною власного життя захищали ідеали демократії, відстоювали права та свободи громадян, європейське майбутнє України. До цього дня працівники бібліотеки сімейного читання спільно з учнями 9-го класу СПМШ №16 та вчителькою Тетяна Пелих провели акцію пам’яті «Слава і біль України». 

Бібліотекарі разом з учасниками заходу здійснили подорож революційним Майданом, стали свідками кривавого розгону, брутальних дій влади,  загибелі героїв. На екрані промайнули кадри жахливих подій восьмирічної давнини, які змінили хід української історії. Діти познайомились із документальними та художніми  книгами  про подій на Майдані. Присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

На знак солідарності із волевиявленням відчайдушних і самовідданих сміливців, які протестували проти режиму й свавілля влади, мільйони українців на весь світ гучно заявили про своє прагнення гідно жити у вільній, процвітаючій, цивілізованій, європейській державі. Саме 20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Майдану. Наступного дня відбулося прощання із загиблими, яких назвали «Небесною Сотнею». Цього дня разом із всією Україною ми згадуємо подвиг загиблих.

Вічна пам'ять Героям Небесного Легіону! Слава Україні!

Народе мій, стань уже раз собою!

17 лютого 2022 року минає 130 років від дня народження Йосипа Сліпого - український церковний діяч, єпископ Української греко-католицької Церкви, кардинал Католицької церкви. Народився в селі Заздрість (нині Тернопільський район). Після Тернопільської гімназії вступив до Львівської греко-католицької духовної семінарії. Навчався в австрійському Інсбруку та Римі. В 1917 р. став священиком, а за 10 років - ректором Львівської богословської академії. В 1944 р. очолив Українську греко-католицьку церкву. Відсидів 18 рокіцв у радянських таборах. Помер 7 вересня 1984-го в Римі. 1992-го перепоховали у крипті собору святого Юра у Львові.

"Може, нам було б легко любити Україну, якби вона була багатою, самостійною і могутньою. Та сьогодні треба й варто любити Україну, щоб вона такою стала"

«Народе мій, стань уже раз собою! Позбудься своєї вікової недуги сварів і чварів, вислуговування чужим.. Отрясися од своїх вікових недостач, стань на свої ноти в Україні, піднеси свою голову, випростуй свої рамена.. Покажи свою силу і вдячність, бо, шануючи своє минуле, ти ростеш у своїй могутності і славі!...Внутрішні непорозуміння і дух незгоди – це одна з найголовніших причин нашого упадку... Тому за всяку ціну втримати єдність. Внутрішні непорозуміння і дух незгоди – це одна з найголовніших причин нашого упадку... Тому провідною думкою є за всяку ціну втримати єдність».

Тризуб - це воля, слава, сила

19 лютого 1992 року Верховна Рада України своєю постановою затвердила Державний Герб незалежної України. Ним став золотий тризуб на синьому щиті – знак Київської держави часів правління Володимира Великого, що символізує безперервність тривалого історичного розвитку українського народу. День Державного Герба України – чудова нагода познайомити маленьких читачів бібліотеки з підбіркою цікавих фактів про наш національний символ.

Бібліотекар Галина Чередник розповіла про найрізноманітніші трактування тризуба. Цікаво, що є понад сорок версій, що пояснюють його походження.

Діти з цікавістю прослухали легенду про Герб - припроменеву корону, яка зігрівала людей, показувала шлях до кращого життя і називалася Тризуб. Переглянувши мультик про державні символи, читайлики відповідали на різноманітні запитання.

Так і донині по всьому світу золотий тризуб прославляє рідну неньку-Україну.

Вітаємо!

17 лютого святкує свій ювілей відомий письменник-краянин, друг бібліотеки Віктор Євтушенко.

Колектив бібліотеки сімейного читання щиро вітає ювіляра! Бажаємо міцного здоров'я, творчого натхнення, позитивних емоцій та лише радісних і щасливих днів!

Зі святом єдності!

Президент України Володимир Зеленський видав указ про створення нового державного свята - Дня єднання, яке відзначатимуть щороку 16 лютого.

Цього дня Державний Прапор України буде піднято на будівлях усіх населених пунктів країни, а о 10:00 – виконано Державний Гімн.

День єднання оголошено для "посилення консолідації" українців, зміцнення їхньої "стійкості" на тлі зростання гібридних загроз, пропагандистського та морально-психологічного тиску на суспільну свідомість.

ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА

Лікує природа

Лікування та профілактика хвороб за допомогою трав набуває сьогодні особливо важливого значення. Кожна лікарська рослина містить речовини, які благотворно впливають на окремі органи людини. Кількість корисних речовин в різні періоди росту неоднакова, тому збирати їх потрібно в час найбільшого вмісту цінних компонентів. Якщо для лікування потрібна вся рослина або її квіти, то збирання проводять на початку цвітіння в суху, сонячну погоду. Листя збирають перед цвітінням. Корені, кореневища, бульби заготовляють восени або на провесні, бруньки дерев і кущів збирають з кінця січня до кінця березня. Наші предки вважали, що найкращий час доби для збирання трав – нічний. Вони гадали, що вночі рослини вбирають із землі більше вологи і корисних речовин. Все некорисне, що рослина поглинула вдень, вночі виходить назовні.

Поради щодо збирання трав, рецепти лікувальних сумішей, цікаві оповідання ви знайдете у книзі відомого народного лікаря-фітотерапевта Леоніда Павленка «Ліки з чар-зілля».

Прем'єра книги Тетяни Стрижевської "Лінія термінатора"

Що може відчувати підліток, коли його життя змінюється в одну мить і він втрачає друзів, кохану дівчину, з якою навіть не встиг попрощатися, розкішне життя у рідному місті? Позаду — усе, що для нього важливе, попереду — невідомість. Борис Макаров через війну на Сході України опиняється в Києві, куди тікають його батьки, які навіть не питали хлопця, чи хоче він їхати. Йому доводиться вчитися жити спочатку і знаходити нових друзів, навіть якщо це будуть два диваки з класу. А ще — дорослішати, сперечатися з батьками, закохуватися по-справжньому, глибоко переживати, змінювати світогляд. І, попри всі втрати, вчитися любити життя навіть тоді, коли не хочеш, коли земля йде з-під ніг і ти залишаєшся сам на сам зі світом.

Тетяна Стрижевська - письменниця, киянка, випускниця Інституту журналістки КНУ ім. Т. Г. Шевченка. В її домашній бібліотеці — близько ста книжок з історії Києва.

Як журналістка і редакторка Тетяна Стрижевська висвітлювала теми підліткового життя в «Edipresse Ukraine». Цей досвід допоміг створювати художні тексти, в яких сучасні підлітки впізнавали б себе. Рукопис «Файні товсті дівки, йо!» переміг у конкурсі «Напиши про мене книжку-2016» («Фонтан Казок»). Повість про двох гламурних киянок, які приїхали на літні канікули в карпатське село, стала бестселером видавництва. У 2018 році вийшла книжка «Де ESC з моїх халеп?» («Легенда»). Повість про синьоволосу старшокласницю Сніжку Юну, схибнуту на комп’ютерних іграх та аніме, швидко завоювала любов читачів. 2020 року Тетяна Стрижевська спробувала себе в жанрі нон-фікшн і написала своєрідний гід загадковими локаціями столиці «Химерний Київ» («Портал»). Авторка розповідає про найвідоміші київські лякачки, химери, загадки і чудеса. Де жив Змій Горинич? На яку гору літали відьми? В яких особняках «мешкають» привиди? Як Оранта вже тисячу років захищає киян? На сторінках цього путівника читач знайде відповіді на ці та багато інших запитань. «Борис, Борисе! Щоденник переселенця» отримала 1 премію у номінації «Дорослі для підлітків. До теми столичного життя підлітків авторка повертається у своєму романі «Кокони».

Зима весну зустрічає

15 лютого відзначається Стрітення Господнє – важливе християнське свято, яке символізує зустріч Бога з людством. Цей день відноситься до 12 свят, які присвячені Христу і подіям з його життя. Назва свята перекладається як "зустріч" або "представлення". І отримало воно таку назву через те, що у цей день новонароджений Ісус Христос зустрівся з праведником Симонеоном і пророчицею Анною. Саме вони впізнали у немовляті нового Месію.

Сталось це на 40 день після народження Ісуса, коли діва Марія принесла його в Єрусалимський храм на посвяту. Старець Симонеон, якому було провіщено жити, аж поки той не зустріне людського спасителя, одразу ж заявив, що ця дитина — син Божий. Пророчиця Анна підтвердила, що бачить перед собою майбутнього спасителя людського роду.

Стрітення символізує зустріч Старого і Нового Завітів. У народному побуті цей день здавна вважався зустріччю зими із весною.