Подвижник слова і духу

20 лютого виповнюється 115 років із дня народження українського письменника Уласа Самчука.

Улас Самчук тривалий час залишався маловідомим, бо радянська влада віднесла його до списку «українських буржуазно-націоналістичних письменників». І лише за часів незалежності були зняті гіркі, несправедливі звинувачення з письменника, ім'я якого давно відоме у всьому світі. Свого часу його кандидатура висувалася на Нобелівську премію.

Саме Улас Самчук вперше розповів всьому світу про боротьбу за незалежність України, яку вели бійці УПА, а також про Голодомор як засіб знищення української нації.

До ювілею письменника бібліотекар Ірина Люшинська провела для семикласників СПМШ №16 літературну годину "Улас Самчук - подвижник слова і духу".

Війна очима Олени Мокренчук

«Роблю те, що вмію найкраще – розповідаю про героїв, аби імена їхні не забулися», – ці слова Олени Мокренчук – журналістки, педагога, волонтерки, старшого офіцера прес-центру оперативного командування «Північ», авторки двох книг про події на сході країни стали життєвим кредом. Вже під час революції Гідності пані Олена та її донька Крістіна долучились до роботи в прес-центрі Майдану. На війні мріяла написати книгу про українських військових, адже хотілося всім розказати про них та їхній подвиг, відтворити бойові дії та будні, взаємини і побут військовослужбовців на сході України. Повість «Афінка з «Куби» про пригоди та дружбу маленької собачки з бійцями батальйону автор присвятила дорогим побратимам з 72-ї ОМБр ім. Чорних Запорожців. 

На презентацію книги до бібліотеки завітали восьмикласники Білоцерківського колегіуму. Презентували повість відомі в місті письменники, видавці Анатолій і Галина Гай. Анатолій Іванович півтора року перебував на війні разом з Оленою Мокренчук, видаючи армійську газету «Знамено перемоги». Він розповів дітям про співпрацю з авторкою повісті, показав фотографії воїнів, які стали героями книги. Галина Семенівна прочитала найцікавіші уривки з повісті, а також власний вірш «У білого дня були чорними очі» зі збірки поезій «І вічність яблуком впаде».

Рукоділля – це магія, коли з нічого виникає краса

Немає меж творчій фантазії в учасниць гуртка "Креативне рукоділля", який працює в бібліотеці кожного вівторка. Одні активно діляться своїм досвідом та майстерністю, а інші – із задоволенням навчаються.

Даруйте доброту

17 лютого - День спонтанного прояву доброти

З цієї нагоди хочемо поділитися з вами чудовим віршем місцевої поетеси Наталії Кузьмічової "Що таке доброта?"

Що таке доброта?
Це ромашки у чистому полі,
Це прозорі вітри,
Що гуляють, співають на волі.

Що таке доброта?
Це срібляста роса на світанні,
Це вечірня зоря,
Що купається в чистім коханні.

Що таке доброта?
Це бузок, що розцвів біля хати,
Це промінчик яснИй,
Що готовий усіх зігрівати.

Що таке доброта?
Це розквітла земля після снігу,

Чиста бистра ріка,
Що звільнилась від білої криги.

Це зелені гаї,
Соловейко, що ніжно співає
І зозуля кує,
Сотню літ нам усім обіцяє.

Це метелик малий,
Що літає над квітами в полі,
Це квітучі сади,
Це земля моя, рідна до болю.

Що таке доброта?
Добрі люди, і гарні, й щасливі,
Це молитва проста,
Що дає нам наснаги і сили.

Що таке доброта?
Україна моя, серцю мила,
Моя рідна й свята,
Що дарує натхнення і крила.