Син зачарованої Десни

10 вересня виповнилося 120 років з дня народження великого українського письменника, кінорежисера, кінодраматурга, художника та класика світового кінематографу Олександрові Довженку. Всесвітнє визнання його таланту незаперечне, бо ще в 1958 році на спеціальному конкурсі в Брюсселі серед дванадцяти найкращих фільмів усіх часів і народів названо було й неозвучену ще тоді “Землю” українського режисера. До цієї значної події бібліотека спільно з учителями української мови і літератури ЗОШ №6 Г.Качкою і Т.Омельченко та їхніми вихованцями підготувала для членів клубів «Вікторія», «Сузір’я» та «Олександрія» Академії пенсіонерів літературний вечір «Печаль душі і радість босоногого дитинства». Завідуюча бібліотекою К.Волинець розповіла про життєвий і творчий шлях Олександра Довженка. Присутні мали змогу подивитися уривки з відомих кінофільмів «Земля», «Щорс», «Україна в огні» та «Поема про море». Учні школи читали вірші-присвяти О.Довженку, а також уривки з його творів. 

До цього заходу бібліотекар Світлана Могорит підготувала презентацію «Син зачарованої Десни» і відеокліп на українську народну пісню «Брати мої», яка органічно переплітається зі словами Олександра Довженка про славні сторінки нашої історії «Живуть в народній душі великі імена Наливайка, Богдана Хмельницького, Богуна, Кривоноса, Кармалюка, – І кличуть до бою за свободу, за життя України, за славу». 

Граючись - навчаємось

На гостини до бібліотеки завітали вихованці ДНЗ №19 «Кобзарик» (вихователь О.Наконечна). Для дітлахів бібліотекарі підготували розважально-пізнавальну подорож «Острів дитинства», на якому їх чекали ігри, забави, а також острівці запитайликів «Що? Де? Коли?». Цей захід став для маленьких читайликів першою сходинкою підготовки до школи. «Граючись – навчаємось» – такий девіз програми розвитку дошкільнят «Вчися бути сонечком», яка розроблена і по якій працює бібліотека вже шостий рік. 

День знань в бібліотеці

Знову свята радісні хвилини, 

Безліч вересневих привітань.
Здрастуй, школо! Ненька-Україна
Нас вітає всіх із святом Знань!

Перше вересня  — довгоочікуваний день для всієї дітвори — день зустрічей, день усмішок, день Першого шкільного дзвоника. Стало доброю традицією проводити перший урок в бібліотеці, який присвячений в цьому році рідній Батьківщині «Україна – єдина країна». До бібліотеки завітали учні 3-В класу СПМШ №16 (класовод О.Величанська). Для третьокласників бібліотекарі Галина Чередник і Тетяна Ковалінська підготували цікаву розповідь про Україну, а також віртуальну подорож по визначних місцях країни. Діти продемонстрували свої знання історії і літератури рідного краю, відповідаючи на запитання краєзнавчої вікторини  «Мій рідний край, як я тебе люблю».      

Нам пора для України жить

    (27 серпня 1856 - 28 травня 1916)

Іван  Якович Франко – знакова постать вітчизняної та  світової історії й культури. Поет, прозаїк, драматург, вчений, етнограф, фольклорист, історик, філософ, соціолог, економіст, журналіст, перекладач, громадсько-політичний діяч.

Крилаті вислови Івана Франка, які актуальні і в наш час

• “Гримить! Тайна дрож пронимає народи,- мабуть благодатная хвиля надходить”
• Лиш боротись — значить жить!
• Хто з злом не боресь, той людей не любить!
• Мова росте елементарно, разом з душею народу.
•  «Мій патріотизм – се не сентимент, не національна гордість, то тяжке ярмо»
• «Хто стане слово слухати невчене?»
• “Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів” 

Творчість Івана Франка

Моя країна - Україна!

Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!..
Шуми, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.
До суду тебе не скують ланцюги,
І руки не скрутять ворожі:
Стоять твої вірні сини навкруги
З шаблями в руках на сторожі.
Стоять, присягають тобі на шаблях
І жити і вмерти з тобою,
І прапори рідні в кривавих боях
Ніколи не вкрити ганьбою!
О.Олесь

Наш стяг - пшениця у степах під голубим склепінням неба

.

Знамення сяє сонцем золотим,

Небесною виблискує блакиттю…

З ним здобували все, що є святим;

І нас із ним нікому не скорити!

День Державного Прапора України святкується щорічно 23 серпня. Цю дату встановлено у серпні 2004 року, згідно Указу Президента України Л.Кучми. До цього День Державного Прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні.

Символ державності України — прапор — докладно описаний в Конституції країни. Після проголошення незалежності держави прапором України називають полотно з двох рівновеликих частин синього і жовтого кольору. При цьому співвідношення ширини полотна до його довжини — 2:3. Такі стандарти закріплені конституційно.

У новий час вперше такий прапор було піднято над будівлею Верховної Ради України 24 серпня 1991 року. Саме в цей день був проголошений акт про незалежність України.

Історія нинішнього синьо-жовтого прапора, який і прославляє День

Державного Прапора України, дуже давня. Починаючи з часів хрещення Русі, ці кольори завжди були присутні на прапорах Української держави різних століть. Приблизно в тому ж варіанті, як ми бачимо його зараз, український прапор було піднято у Львові в червні 1848 року. У 1917-1919 роках навіть більшовики користувалися в Україні синьо-жовтим прапором.

Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо, як символ миру - синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку - жовтий колір.

Цікаву версію щодо походження синіх і жовтих кольорів висунув історик та мовознавець зі Львова Б. Якимович. На його думку, слово "хохол" монгольського походження і складається з двох частин: "хох" - синій, блакитний, небесний, "улу" (юлу) - жовтий.
Про те, що поєднання синьо-жовтих кольорів властиве Україні, свідчить той факт, що Данило Галицький, засновуючи на честь свого сина Лева місто Львів (перша згадка 1256 р.), подарував його жителям герб, на якому зображено золотого лева на синьому тлі. А прапори зазвичай виготовлялися відповідно до, кольорів герба тієї чи іншої землі або країни.

Радимо прочитати

Нова книга Володимира Дідківського

Дідківський, В.І.

Замріяна голубінь : лірика / Володимир Дідківський. - Біла Церква : [Б.П.Кірілін], 2014. - 83 с.

Вийшла нова книга члена Національної спілки України, лауреата Білоцерківької міської літературно-мистецької премії ім. І.С.Нечуя-Левицького Володимира Дідківського "Замріяна голубінь". Це добірка віршів, написаних у різні роки. Кожен рядок пронизаний найпотаємнішими почуттями. Лірика приваблює насамперед щирістю образів, приливами любові, що виринають з глибини душі.

                                      * * *

Зможу без моря, без неба...  Зможу без трав, без квітів...  Тільки прожить без тебе  Важко мені на світі!...                        Щастя, життя і долю  Хай відбере неситий...  І неживий з тобою  Буду на світі жити!

Серпень пахне медом

19 серпня, в день Преображення Господнього, відзначається професійне свято – День пасічника. Його почали святкувати з 1997 року, коли був підписаний відповідний указ Президента України.                

 Наша країна вважається найбільшим виробником меду в світі. Вона виробляє сьому частину всього світового запасу цих корисних ласощів.         
Свято меду в бібліотеці-філіалі №9 розпочалося відвідуванням військового шпиталю, де лікуються солдати – учасники АТО.

Працівники нашої бібліотеки разом з колегами бібліотеки-філіалу №8 привітали молодих хлопців зі святом і пригостили їх медом, яблуками, грушами  та різними солодощами.  Цього дня кожен відвідувач бібліотеки ставав дегустатором різних видів меду, якими щедро пригощала провідний бібліотекар абонементу Ірина Люшинська. Крім того, читачі бібліотеки мали змогу познайомитися з літературою по бджільництву на книжковій виставці “Серпень пахне медом”, а також переглянути науково-популярний фільм “Цілющі властивості

меду”.     
      На виставці-ярмарку, яка була розміщена у бібліотеці, наші відвідувачі могли не лише скуштувати, а й придбати акацієвий, липовий, гречаний мед.

Свято Маковія

Поки ще складно повірити, що літо добігає кінця. Адже сонце як і раніше гріє, квіти цвітуть, а осінні дощі ще навіть не думали починатися. Тим часом серпень наближається до своєї середини, а це означає, що настає час головних літніх свят — Спасів. Перше серпневе православне свято — це Медовий Спас, який відзначається 14 серпня.

Це одне з найпоетичніших і найшановніших свят в Україні. Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак. На Маковія кожний мав букет квітів, в якому обов’язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик» або «маковейка» і в ньому можуть бути і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): васильки, м'ята, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.

«Маковійську квітку» переважно робили з городніх квітів, але добавляли в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, васильків, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв’язували червоною стрічкою. Голівки маку в’язали в окремий букет. До речі, дівки-чарівниці святили ще й мак-видюк (дикий мак). В народному знахарстві він вживається як засіб проти чародійства: вважалося, що цим маком треба обсипати дім, і тоді всі відьомські хитрощі зникнуть. Кожна квітка в букеті мала своє призначення. Так, м’ята мала оберігати сім’ю від усякої напасті й додавати здоров’я, ласкавці – щоб у родині була ласка, злагода та щирість, сонях уособлювався з небесним світилом, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин. Після освячення букет квітів та голівки маку кладуть за образи і зберігають до весни. Весною мак розсівали по городу, а засушені квіти на Благовіщення вплітали дівчатам у волосся – «щоб не випадало». На Маковея готують пісний борщ з грибами. Віруючі намагаються зранку нічого не їсти, аж поки не вип'ють свяченої води. Обрядовою їжею цього дня є «шуліки». Готують їх так: печуть коржі, ламають на дрібні шматочки і заливають медом з розтертим маком. Ця їжа смачна, її залюбки їдять діти. Всі чоловіки повинні були з’являтися на це свято в козацькому одязі. Цього дня хворі на пропасницю купалися в річці, бо вода на свято Маковея вважалася цілющою.

Поради батькам