Будьте здорові

7 квітня, щорічно відзначають Всесвітній день здоров'я. Цього дня було засновано Всесвітню організацію охорони здоров'я (ВООЗ)  Статут ВООЗ було прийнято 7-го квітня 1948-го року, тоді ж, на першій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я і виникла ідея проводити це міжнародне свято,з метою підкреслення важливості здоров'я кожної людини і людства в цілому. У наш час здоров'я - це не тільки відсутність хвороб. Це - гармонія людини в соціумі, гармонія з навколишнім світом. Згідно з даними вчених, здоров'я залежить від багатьох чинників: більше ніж на 50% воно обумовлено способом життя людини, близько 40% -соціальними й природними умовами життя, 10% становить спадковість. Гіппократ стверджував, що діяльність людининерозривно пов’язана з її хворобами. А здоровий спосіб життя був актуальним, як у стародавньому світі, так і сьогодні. Це одна з умов збереження і зміцнення здоров'я. Тож всіх зі святом, будьмо здорові!

Цікаві факти: Термін «здоровий спосіб життя» стали вживати з 1989 року. Дане поняття було запропоновано фармакологом І. Брехманом. Найсприятливішим місцем на землі, з точки зору здоров'я і довголіття, є острів Окінава, розташований в Японії. Середня тривалість життя остров'ян становить 78 років у чоловіків і 86 років у жінок. На даний момент на острові Окінава живе 450 осіб, яким понад 100 років.

Церковний календар: Благовіщення Пресвятої Богородиці

Щороку 7 квітня православні християни відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці - третє за значенням свято після Великодня та Різдва Христового - як пам'ять про благу вість Діві Марії про її непорочне зачаття й народження Сина Божого.

На Благовіщення прийнято ходити до церкви, відвідувати богослужіння і читати молитву Богородиці. Священники цього дня правлять службу в одежах блакитного кольору

Одним із символів свята є білі голуби на блакитному небі, які уособлюють благу звістку.

У день Благовіщення слід утриматися від фізичної роботи (зокрема, в’язати, працювати в городі, прибирати в домі тощо), сварок, зневіри, пліток і лихослів’я.

Сьогодні хочемо побажати, щоб до вашої оселі приходили тільки з благими звістками, тільки з добром і теплотою. Нехай ваша душа завжди буде наповнена щирістю, а серце - любов'ю.

З Благовіщенням Пресвятої Богородиці!

Квітневий кошик здоров’я

Першим до нашого кошика покладемо молоде листя кропиви. Воно стане гарним доповненням до салатів, супів та інших страв. Це джерелом вітамінів та мікроелементів, так потрібних організму весною.

Молода кропива - природний концентрат вітамінів: А, В, С, Е, К, мікро та макро елементів: заліза, магнію, міді, кальцію, кремнію, селену, фітонутрієнтів, фітонцидів, органічних кислот. Вживання кропиви зміцнює імунітет, сприяє обміну речовин запобігає хворобам серця. Завдяки вмісту вітаміну К кропива сприяє звертанню крові, має протизапальну дію, допомагає при внутрішніх кровотечах. Хлорофіл, що є у листі, запускає обмінні процеси та допомагає протистояти онкологічним захворюванням. Кропива нормалізує рівень цукру. ЇЇ активно використовують в косметології та фармацевтиці. Через потужну кровоспинну дію молода кропива протипоказана людям з варикозом, тим, у кого густа кров, підвищений артеріальний тиск та вагітним.

Гуляючи берегом річки чи парком, звернемо нашу увагу на лискучі кущики з кругленькими листочками. Це всім нам відома пшінка - рослина тіньовитривала, яка цвіте наприкінці квітня або у травні. Це харчова, лікарська, медоносна, декоративна рослина, поширена по всій території України. З її молодого листя готують вітамінні салати, юшки, зелені та холодні борщі. Листя пшінки містить вітамін С, каротин, алкалоїди й сапоніни, деяку кількість синильної кислоти. Бульби багаті на крохмаль, цукри,придатні у їжу вареними. Рослину використовують як сечогінний, проносний, відхаркувальний, кровоочисний засіб. Настоєм трави промивають рани і виразки. Ця рослина має отруйні властивості! Тому вживати її у їжу потрібно до цвітіння.

Як відновлювати сили при вимушеному неспанні?

Дорослій людині для нормального функціонування потрібно 7-8 годин безперервного сну. Якщо ця потреба не задовольняється, у крові підвищується рівень гормонів стресу, таких як адреналін і кортизол, а це призводить до підвищення кров'яного тиску.

В умовах постійного очікування «тривоги» ми забороняємо собі спати, щоб «не пропустити сигнал тривоги», «не підвести близьких», «бо зараз не час спати, поки інші люди у небезпеці» або просто страшно спати. Виникає депривація сну (хронічна нестача сну) як повне або часткове незадоволення потреби людини у сні. 

Люди, вимушено позбавлені сну, відчувають більшу тривогу, виникає т.зв. стрес примусового пробудження.

При тривалій депривації сну виникає 

 • відчуття втоми, 

 • денна сонливість, 

 • знижується концентрація уваги, 

 • втрачається відчуття реальності, 

 • з’являються галюцинації.

 • З часом знижується здатність аналізувати інформацію, приймати рішення, контролювати емоції. 

 • Людина може здійснювати необачні кроки та нехтувати небезпекою або, навпаки, починає боятися не лише реально або уявно загрозливих впливів (напр., боятися обстрілів і заходу танків, живучи у місті, віддаленому від бойових дій).

Тому навіть у складних умовах варто шукати найменші можливості для відновлення сил. 

Кроками для задоволення потреби у сні можуть бути:

🔹Чергування. Якщо ви мусите слідкувати за сигналами тривоги, встановіть чергування, напр., по 2-3 години, тоді в усіх буде можливість кількагодинного сну без перерв.

🔹Зміщення графіку. У випадках посилення повітряних тривог у нічний час, для збереження сил використовуйте будь-яку можливість поспати вдень.

 🔹Сон у сховищі. Якщо щоночі мусите спускатися у сховище або при сигналі тривоги переходити у найбільш безпечне місце (коридор, ванна), облаштуйте мінімальний простір для сну (каримат, спальник тощо). Зберегти відновлювальні ефекти сну можна навіть при частих нічних пробудженнях, якщо відновити сон протягом 15 хв після вимушеного прокидання. 

 🔹Корисний будь-який сон, пробуйте дрімати 15-20 хв, спираюсь об стіну або спинку стільчика.

 🔹Для засинання у  складних умовах використовуйте техніки цілеспрямованого розслаблення: навмисно розслабте м’язи обличчя, потім опустити й розслабити плечі, руки, ноги, м’язи тулуба. Спробуйте полинути думками у спокійне безпечне місце або уявити небо/річку або себе у зручному гамаку.

Кандидатка психологічних наук, психотерапевтка Наталія Портницька

НАТО є гарантом безпеки!?

4 квітня - День створення НАТО. Цього дня 1949 року у Вашингтоні представниками 12 країн — США, Великобританії, Франції, Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембурга, Канади, Данії, Ісландії, Норвегії та Португалії — підписано Північно-атлантичний акт (НАТО) про воєнно-політичний союз, що ставив за мету колективний захист демократичних свобод і протидію комуністичній експансії.

У 1952 році до НАТО приєднались Греція і Туреччина, у 1955-у — ФРН. 

Останніми до складу Альянсу увійшли Чорногорія у 2017 році та Північна Македонія у 2020-му, внаслідок чого загальна кількість країн-членів досягла 30. Три держави нині належать до категорії тих, "які прагнуть членства" - це Боснія і Герцеговина, Грузія та Україна.

Відносини України і НАТО були встановлені в 1991 році з моменту вступу України до Ради північноатлантичного співробітництва відразу після розпаду Радянського Союзу. Саме Україна стала першою країною СНД, яка 8 лютого 1994 стала учасницею програми Партнерство заради миру.

У 2002 році президент Леонід Кучма зробив офіційну заяву про намір України стати членом НАТО і 11 січня 2003 року було створено Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України, який 2 квітня 2010 року ліквідував Віктор Янукович.

Сьогодні, під час повномасштабного вторгнення з боку росії, держави-члени Альянсу надають політичну, військову, гуманітарну допомогу цивільному населенню України і відкривають кордони для біженців.

Останні події в Україні дещо змінили ставлення українців до НАТО. Попри благання влади та багатомільйонного мирного населення, керівники Альянсу так і не наважилися закрили небо від ракетних ударів по містах та селах України. 

"Більше ніколи, прошу вас, ніколи не кажіть нам, що наша армія не відповідає стандартам НАТО. Ми показали, на що здатні наші стандарти. І як багато ми можемо дати загальній безпеці у Європі та світі", - сказав у своїй нещодавній промові президент України В.Зеленський. 

Війна триває і українці розуміють, ніхто крім нас самих не буде так героїчно і віддано захищати свою землю. Ми - вистоїми, ми - обов'язково переможемо!!!

Природа як антидепресант

У час випробувань, які випали на долю українців, надзвичайно важливо зберігати спокій. Від нього залежить наш фізичний та емоційний стан. Давно відома істина, що прогулянки позитивно впливають на здоров’я та настрій людини. Тож ми продовжуємо вести рубрику #лікуєприрода, де будемо розповідати про непорушний зв’язок людини навколишнім середовищем, корисні властивості рослин, що зустрічаються у наших парках, лісах, скверах та присадибних ділянках.

Давно помічена залежність настрою і депресій від сезону, а тут ще й війна. Осіння та зимова похмурість сприяла зниженню рівня серотоніну мозку людини, який відповідає за настрій. Тому з приходом весни варто більше бувати на свіжому повітрі, «ловити» сонячні промінчики. При цьому слід уникати попадання прямого сонця на очі.

Квітень дарує нам розмаїття первоцвітів, із землі пробиваються молоді листочки цілющих трав. Зупинімось на хвильку, погляньмо навколо. На деревах бруньки вже зовсім скоро випустять свою першу зелень. Повітря чисте, прозоре, вдихайте його на повні груди та згадуйте щось приємне.

Такі регулярні прогулянки усунуть симптоми депресії та покращать настрій.

Київ, Хрещатик, війна...

Шестикласники саме зараз, в рамках шкільної програми, вивчають один з найкращих творів української дитячої літератури "Тореадори з Васюківки" Всеволода Нестайка. Я думаю, що діти, крім цікавих пригодницьких оповідей, надовго запам'ятають прекрасні  авторські замалювки рідного Києва. "По Хрещатику не можна просто собі йти, коли щойно приїхав до Києва. Така вже то незвичайна вулиця. Той, хто потрапив на Хрещатик стає ніби іншою людиною. Хороші люди на Хрещатику!" 

Тому не дивно, що саме зараз, під час війни, українці захищають свою столицю від нападів московитів, не шкодуючи ні сил, ні життя. Разом з тобою, рідний Києве, крокуємо до перемоги!

Перемога буде за нами!

3 квітня 1918 року народився видатний український письменник Олесь Гончар. Перечитала його неперевершений роман "Людина і зброя". Проплакала всю ніч. Слова, написані у минулому столітті, стали реальною картиною нашого життя у ХХІ. 

1941 рік. "У темряву занурилося місто.

Здається, ніколи не було так темно, як в перші оці тривожні ночі світломаскувань. Осліпло темне громаддя будинків. Чорне небо нависло над містом, дивуючи своєю незвичною зоряністю громадян, з яких мало хто спить у цю ніч."

"Фашистська ніч огорнула країну, хвиля вандалізму накочується дедалі ближче, на дорогах Київщини валяються трупи. Рушиться, руйнується все. Були мрії, були перспективи, а тепер війна заступила все, сяє під ногами чорним бездонним проваллям"

Але ми віримо, що все це закінчиться і більше ніколи не повториться, " і щаслива людина, розряджаючи останню бомбу в сонячний день перемоги, скаже: це був останній кошмар на землі."

Буде Наша ПЕРЕМОГА! На НАШІЙ ЗЕМЛІ! 

СЛАВА УКРАЇНІ!

Пізнаємо світ через книги

Міжнародний день дитячої книги був започаткований засновницею організації "Міжнародна рада з дитячої книги" німецькою письменницею, журналісткою і перекладачкою Йєллою Лепман. Свято з'явилося в 1967 році і приурочене до дня народження одного з найвидатніших письменників казкарів - Ганса Х. Андерсена, який народився 2 квітня 1805 році.

Ця подія - прекрасна нагода привітати всіх, хто допомагає творам, адресованим дітям, з'являтися на світ. А це автори, редактори, художники, бібліотекарі, всі ті які, як кажуть, є родом з дитинства. І звичайно головні герої свята - діти!

Йєлла Лепман також заснувала Міжнародну дитячу бібліотеку, що являє собою професійно складений збірник кращих дитячих книг письменників світу.

Йєллі Лепман належить ідея організації премії імені Ганса Х.Андерсена для дитячих письменників. Ця премія вручається 2 квітня, на святі, кожні 2 роки. В даний час її лауреатами є понад 40 осіб - ілюстратори та письменники, серед них Астрід Лінгрен, Джанні Родарі, Туве Янссон і Джеймс Крюс.

У "Міжнародної ради дитячої книги" існує безліч національних відділень, і щороку одне з них стає почесним організатором свята. Працівники цього підрозділу придумують тему свята і запрошують відомого письменника з числа своїх співвітчизників для написання послання дітям планети, також запрошують художника. який створює тематичний плакат для свята.

Протягом усього року ці матеріали використовують для поширення інтересу до читання, що на думку організаторів, робить значущий вплив на інтелектуальний і духовний розвиток дітей.

Повертаються птахи до рідного краю

1 квітня – Міжнародний День птахів. Цього дня 1906 року була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів. День птахів – це не лише річниця Конвенції, а й час повернення пернатих з вирію. 

Мета цієї акції – звернути увагу людства на проблеми збереження пташиного світу, адже вони стосуються всіх країн і континентів. 

На земній кулі налічується понад 10 000 видів птахів.  Є серед них справжні оригінали, чий зовнішній вигляд скоріше нагадує казкових персонажів або мешканців минулих геологічних епох, ніж звичних нам птахів.

Пропонуємо ознайомитися з найдивовижнішими пернатими нашої планети.

БОРОДАЧ.

Бородач, або як його ще називають, ягнятник – птах із сімейства яструбиних. Єдиний вид в роді бородачів. Це досить великі птахи з розміром тіла 95-125 см. Їх вага може досягати 7,5 кг, а розмах крил у найбільших представників доходить до 308 см.

БЛАКИТНОНОГІ ОЛУШІ.

Ці птахи мають дуже дивні ноги блакитного кольору, які виділяють їх серед інших пернатих. Великі колонії цих птахів живуть на Галапагоських островах і на Тихоокеанському узбережжі американського континенту.

КАЗУАР ЗВИЧАЙНИЙ.

Ці птахи з роговим шоломом на голові живуть в Новій Гвінеї і на прилеглих територіях. Це дуже великі птахи зростом до 1,7 метра, з потужними ногами, які не вміють літати.

АБІСИНСЬКИЙ РОГАТИЙ ВОРОН.

Цей птах належить до сімейства птахів-носорогів, які славляться своїми екзотичними дзьобами. Вони є великими хижими птахами, які живуть в Африці, в зоні саван і напівпустель.

КОРОЛІВСЬКИЙ ГРИФ.

Це досить великі птахи. Їх тіло може досягати розміру в 85 см, а вага доходити до 4,5 кг. Розмах їх крил становить близько 2 метрів, тому гриф в польоті справляє сильне враження. Проживають в Південній Америці.

ПІВДЕННОАМЕРИКАНСЬКА ГАРПІЯ.

Великі хижі птахи з сімейства яструбиних. Довжина тіла гарпій доходить до 110 см, а розмах крил може перевищувати 2 метри. Вага -  до 9 кг. Як зрозуміло з назви, живуть ці яструби на рівнині в тропічних лісах Центральної і Південної Америки від Мексики до Бразилії.

КИТОГЛАВ.

Цей незвичайний птах сімейства лелечих за зовнішнім виглядом нагадує радше істоту епохи динозаврів, ніж лелеку. Зустріти їх можна в заболочених районах Центральної Африки, де вони повсюдно є зникаючим видом. Розмах крил пташки досягає 2-х метрів, а зріст становить 1,2 метра. Харчуються китоглави, як і більшість лелечих, дрібними рибками, жабами і зміями.

ТОВСТОКЛЮВА МУРАХОЛОВКА.

Птах, відомий як «Мона Ліза пташиного царства» через товстого вигнутого дзьоба, схожого на загадкову посмішку. Вивчення цього виду ускладнюється тим, що живуть вони в дуже важкодоступних тропічних лісах Венесуели і Колумбії. Саме з цієї причини з 1965 по 2004 рік цих птахів взагалі ніхто не бачив.

МАЛАЙСЬКИЙ КАЛАО – один з видів птахів-носорогів. Деякі екземпляри досягають в довжину 122 см і важать до 3 кг. Живуть в основному у вологих субтропічних лісах Малайського півострова, Суматри, Яви і Борнео. Основне середовище проживання – порослі лісом схили гір на висоті близько 1500 метрів.

РИБАЛОЧКА.

Цей птах відмінний рибалка, який мешкає в Україні. Нерідко його красою можна помилуватися біля водойм, іноді навіть в межах міста. Сидячі на гілці біля води рибалочка визирає дрібних рибок.