День блондинок

Світлоголова частина людства 31 травня святкує Всесвітній день блондинок.

Свято відносно молоде. Біляві повелительки гламуру та володарки ексклюзивної гіпержіночої логіки вперше відсвяткували свій день у 2006 році. Дата прижилася та стала чудовою нагодою привітати найжіночнішу частину прекрасної половини людства. Скільки перепало на долю світловолосих жінок! Жарти та насмішки з приводу їхніх інтелектуальних здібностей (а точніше, майже повна їх відсутність 😀), натяки на безсилість та марнотратство, звинувачення у невмінні водити автомобіль і ще багато-багато всього іншого. І тим не менше, блондинки продовжують відстоювати свої права, раз по раз доводячи світові, що всі ці звинувачення безпідставні.

Коли знаменитій світловолосій Шерон Стоун виповнилося 13, її IQ становив 154 бали – такий же рівень було зафіксовано у Ейнштейна. Ще одна знаменита білявка – письменниця Джоан Роулінг, авторка книг про Гаррі Поттера. Свого часу її було визнано найрозумнішою блондинкою року. А «залізна леді» Маргарет Тетчер навіть перефарбовувалася у блондинку в той непростий час, коли їй доводилося приймати непопулярні і жорсткі політичні рішення.

Найвідомішою білявкою ХХ століття вважається незрівняна Мерілін Монро. Їй вдалося стати символом цілої епохи і підкорити серця мільйонів чоловіків. Однак легкий і безтурботний «екранний» образ насправді мало відповідав внутрішньому світу красуні. Мало хто знає, що одне із захоплень Мерілін було – читання. З книгою у руках вона проводила чимало часу. До речі, 1 червня Мерілін Монро виповнилося б 94 роки.

Як бачимо, прекрасна половина людства зі світлим волоссям спростовує усі міфи про свою легковажність та недалекість. А те, що натуральні білявки на межі зникнення – абсолютна правда. Тільки за останні 50 років кількість блондинів і блондинок скоротилася з 49 до 14 відсотків від загальної кількості жителів планети. І остання світловолоса людина, на думку вчених, народиться у Фінляндії, де проживає найбільший відсоток володарів світлих шевелюр.

Цікава хімія

 Щорічно, в останню неділю травня святкується день хіміка. У 2020 році - це 31 травня.
Цікаво знати:
* Хімікам давно відомо, що довжина 100 мільйонів атомів водню в одному ланцюзі становить один сантиметр, а ось для забезпечення стандартного польоту сучасного літака необхідно близько 80 тонн кисню. Стільки ж кисню виробляє 40 тисяч гектар лісу під час фотосинтезу.
* Близько 7 мг золота можна витягнути з однієї тонни води з океану, уявіть, близько 10 мільярдів тонн золота містять води Світового океану, а під дією соєвого соусу відбувається хімічна реакція, яка змушує навіть вбитого кальмара «танцювати» на тарілці.
* Найбільша кількість хімічних елементів відкрив Карл Шеєллі, провідний шведським дослідник. До найтоншої матерії, яку може побачити людина, відносяться стінки мильної бульбашки.
* Перехід речовини з твердого в газоподібний стан називається в хімії сублімацією, а ось крім ртуті при кімнатній температурі в рідку речовину переходять франций і галій.
* Одним з найлегших металів вважається літій. До найпоширенішої речовини в світі відноситься водень. Залізо можна легко перетворити у газ, якщо його нагріти до 5 тисяч градусів Цельсія і т.д.
* Сердечно вітаємо трудівників нафтохімічної, хімічної, мікробіологічної і хіміко-фармацевтичної промисловості, освіти, наукових, дослідних і проектних організацій нафтохімічного комплексу з професійним святом - Днем хіміка!

Як тебе не любити...

31 травня - День міста Київ. Цей день святкують в останні вихідні травня

Перше святкування Дня Києва відбулося наприкінці травня 1982 року - 1500-річчя Києва. Ця урочиста подія торкнулася серця киян. І з 1984 року почалися регулярні вернісажі на Андріївському узвозі. А в останню неділю травня 1987 вперше було офіційно відзначено День міста Києва.
Кожен з нас може зізнатися в любові до цього міста, прогулятися улюбленими місцями. У всіх Київ асоціюється з каштанами, музеями, Хрещатиком. А які ще цікавинки він приховує від нас? Пропоную вашій увазі цікаві факти про місто Київ:
-Місто було засноване у 482 році. Цю дату називають «ювілейною», бо вона була встановлена у 1982 році.
-Цікавий історичний факт: якби не монголо-татарська навала у 1240 році, місто могло би бути найбільшим в Європі – за тих часів (11-12 століття) Київ був у 50 разів більший за Лондон та понад 10 разів – за Париж.
-У рейтингах 2016 року Київ посів 7 місце серед європейських міст за кількістю населення.
-Найдавніший пам’ятник міста – колона Магдебурзькому праву, збудована на початку 19 століття, що височіє біля набережної Дніпра.
-Монумент-скульптура «Батьківщина-мати» висотою понад 100 метрів входить до п’ятірки найвищих пам’ятників світу та навіть вища за американську статую Свободи.

-У Києві знаходяться три з семи Об’єктів спадщини ЮНЕСКО в Україні (Києво-Печерська Лавра, Церква Спаса на Берестові та Київський Софійський собор).
-Найдавнішою вулицею Києва вважається Володимирська, вік якої понад 1000 років.
-Хрещатик є найширшою (75 м) серед головних вулиць міст Європи. Найвужчим є Георгіївський провулок – близько 5 метрів між будівлями.
-Найдовшою вулицею Києва є Броварський проспект – він простягнувся на 14 км. А найкоротшим є Інженерний провулок неподалік Арсенальної площі довжиною 50 метрів, на якому вмістилися аж 3 будинки!
-За часів панування Російської імперії наша столиця стала першим містом цієї країни (і другим містом Європи), де було запущено електричний трамвай. Сталося це на початку червня 1892 року.

-У Києві багато місць названі на честь Тараса Шевченка: зокрема університет, відповідна станція метро, парк, театр опери та балету, площа, бульвар, три вулиці та два провулки мають його ім’я.
-За легендою, засновниками міста були Кий, Щек, Хорив та їх сестра Либідь. На честь найстаршого брата назвали поселення, імена двох менших увічнені у назвах гір, вулиць, кварталів міста, а іменем сестри назвали невелику річку.
-Найпопулярнішим сувеніром, який привозять з Києва, є «Київський» торт, який з’явився на полицях магазинів у 1956 році.
-Найвідвідуванішим музеєм столиці є Києво-Печерська Лавра, яка приймає близько мільйона туристів щороку. До речі, це один з 6 чоловічих монастирів світу, удостоєних звання лаври.
-Найменшим чинним храмом міста є церква Марії Магдалини у маленькому дворику Володимирської вулиці, розташована у підвальному приміщенні.
-Найбільшим київським навчальним закладом є Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

-Найвищою спорудою міста є телевежа історичного району Сирець, збудована 1973 року, висотою 380 м.
-Найбільшим житловим будинком є хмарочос на Кловському узвозі, 7, висотою 168 метрів.
-Щодо найвищої точки Києва відносно рівня Дніпра, то це площа Слави на висоті близько 200 м.
-Найкрасивішою станцією метро у Києві є «Золоті ворота», вона визнана також однією з 22 найкрасивіших станцій метро в Європі. А найглибшою – «Арсенальна», понад 105 метрів (вона ж - одна з найглибших у світі).

День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження

Цей день щорічно відзначається в Україні в останню суботу травня. Цьогоріч це – 30 травня.

Першою українською друкарнею можна вважати краківську друкарню Швайпольта Фіоля, в якій у 1491 році з’явилися перші книги, надруковані кирилицею. Як відомо, першу друкарню в Україні у 1573 році заснував у Львові Іван Федоров, а першою виданою на українських землях книгою став «Апостол» (в 1574 р.). Справжнім шедевром друкарського мистецтва стала Острозька Біблія, завершена в 1581 р. Одним з осередків книгодрукування в Україні була Печерська Лавра. Заснована в 1616 р., Київська лаврська друкарня працювала три сторіччя. Продажем книжок займалися працівники друкарень, купці і крамарі, які розповсюджували книги разом з іншими товарами.

Був в Україні і негативний досвід руйнації книговидання, починаючи з 1720 р., коли Петро І заборонив своїм указом книговидання українською мовою.

В останні роки український книжковий ринок, українські переклади світової класики та сучасних бестселерів почли відроджуватися. За опитуваннями читачів, до найпопулярніших українських видавництв входять: «Видавництво Старого Лева», «Ранок», «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га», «Фоліо», «Клуб Сімейного Дозвілля», ТОВ «Видавництво Генеза», видавничий дім «Пегас».

Сьогодні, читаючи книги рідною мовою, ми підтримуємо розвиток українських видавництв та популяризуємо українську книгу у світі.

Візитівка Києва – ботанічний сад

 29 травня 1964 р. у Києві відкрили для відвідувачів ботанічний сад імені Миколи Гришка.

За різноманітністю колекцій живих рослин, масштабами території, рівнем наукових досліджень, ботсад займає одне з провідних місць серед найбільших ботанічних садів Європи. До його складу входить вісім наукових відділів, унікальний колекційний фонд Національного ботанічного саду налічує близько 11180 таксонів, що належать до 220 родин та 1347 родів. 

Одним із головних завдань ботанічного саду є проведення досліджень у галузі охорони природи, створення бази для збереження генофонду рослин і всього біологічного різноманіття, а також просвітницька діяльність з питань екології та використання рослин.

Сад бузку вже давно став візитівкою ботанічного саду.

Перше підкорення Евересту

 29 травня 1953 року новозеландець Едмунд Персиваль Хілларі і непалець Тенцинг Норгей стали першими у світі альпіністами, які піднялись на найвищу точку планети — гору Еверест висотою 8848 метри.

Перша спроба піднятися на Еверест була здійснена в 1921 році британцями Джорджем Меллорі і Гаєм Баллоком, які досягли висоти 7005 метрів. Через рік британець Джордж Фінч, використовуючи балонний кисень, піднявся на висоту 8320 метрів, ставши першою людиною, що подолала рубіж висоти у 8 тисяч метрів. У подальшому були здійснені численні спроби підкорити Еверест, але це не вдалось нікому і кращими досягненнями були 8550 метрів Джорджа Меллорі в 1924 році і 8611 метрів швейцарського альпініста Раймона Ламбера і непальця Тенцинга Норгея в 1952-у. 

28 травня на підкорення Евересту вирушили Хілларі і Норгей при підтримці ще трьох альпіністів. Того ж дня вони досягли висоти 8500 метрів, після чого група підтримки повернулась у базовий табір. Переночувавши, Хілларі і Норгей продовжили підйом і 29 травня 1953 року об 11-30 піднялись на найвищу точку планети. Вони пробули на ній близько 15 хвилин, зробили знімки на підтвердження свого досягнення, Хілларі вбив хрест, отриманий від Ханта, а Норгей залишив у снігу цукерки.

Талановитий митець, життя якого — це невідома, але захоплива історія

 Сава Овсійович Голованівський - поет, прозаїк, драматург, публіцист, перекладач народився 29 травня 1910 року в селі Єлизавєтградці (нині - Олександрівського району) в родині мірошника.1927 року в його житті сталася переломна для нього подія — зустріч із Маяковським в Одесі, коли знаний московський футурист простяг йому руку, витягнувши з натовпу, а заразом привів його в літературу. Враження вклав у рядки:

«Він мені руку подав

і в поезію

ввів

своєю рукою».

Він вважав себе футуристом, хоча достеменно і не знав, що це означає. Талановитих поетів у той час помічали одразу, і за них змагалися літературні організації. Так, Голованівський друкувався у престижному журналі «Нова генерація», належав і до комсомольської організації «Молодняк», і до Всеукраїнської спілки пролетарських письменників.

Писав він різне. В доробку ранніх творів — і футуристський літературний репортаж «Скатертю доріжка» (1930), і збірки віршів «Кіньми залізними» (1927), «Одверто. Передперша збірка поезій» (1929), і поема «Фронтовики» (1933).

Голованівський звертається і до драматургії, 1934 року він написав першу п'єсу "Смерть леді Грей", а у 1939 році - драматичну поему "Поетова доля", присвячену 125-річчю від дня народження Т.Г.Шевченка. Постановка цієї п'єси в Київському театрі ім. І.Франка стала справжньою подією театрального життя України.

З перших днів війни з фашистами Сава Голованівський пішов на фронт військовим кореспондентом. Приніс із фронтових доріг нагороди, поранення іі нові твори - бойові, закличні, пристрасні поезії, нариси, кореспонденції.

Тоді ж, під час війни, особливої популярності набула його "Пісня про мою Україну", покладена на музику композитором Іллею Віленським. Її виконали Марія Литвиненко-Вольгемут та Зоя Гайдай. Платівка з цим твором переходила з рук в руки як коштовність, і звучала на радіо багато разів.

 Я вірив, що ворог тебе не поборе,

І ворог тебе не зборов, –

Він ще відповість за гірке твоє горе

І кров’ю заплатить за кров.

І слава твоя оживе неодмінно,

І доля розквітне ясна, Моя Україно,

Жива Україно,

Блакитна моя сторона.

Сава Голованівський — автор блискучих перекладів Пушкіна, Байрона, талановитий митець, життя якого — це невідома, але захоплива історія. Тож його слова звучать актуально:

«Бережіть своїх поетів,

І великих, і малих.

Здавна виміряних летів

Ви не здійсните без них».

На сторожі миру

29 травня у світі та Україні відзначається Міжнародний день миротворців. Миротворчі війська ще називають «блакитними шоломами». Це нерегулярна армія ООН і, на відміну від військових альянсів, таких як НАТО, не атакують. Їм можна носити зброю, але її не застосовувати. Миротворчі місії запобігають масовим злодіянням, рятують життя та створюють основи для побудови світу. Обов’язки миротворців  – врегулювати конфлікти мирним шляхом, слідкують за втілення у життя мирних угод, сприяють вирішенню кризових ситуацій, відновленню економіки після руйнувань та у створенні державних структур.

З 2013 року в нашій державі діє «Федерація організацій миротворців України», а в 2017 році Україна відзначила 25 років з першої участі в операціях миротворців ООН. Наразі 302 миротворці з України беруть участь у чотирьох операціях ООН з підтримання миру у Демократичній Республіці Конго, Малі, Південному Судані та регіоні Аб’єй. Нехай усі їхні місії будуть здійсненні.

Веселися, грай і книжечки читай

Страшною та смішною, вишуканою та грайливою, серйозною та легковажною — дитяча книжка може бути будь-якою. Адже гарна дитяча книжка — це та, що подобається дитині. Як же ж знайти таку, що буде приносити радість та задоволення, спонукатиме не зупинятися пізнавати себе та світ і заохочуватиме читати ще? Певно, що дослухатися до побажань і смаків своєї малечі. Пропонуємо вашій увазі перегляд дитячої літератури "Веселися, грай і книжечки читай!" з яким вашому малюкові буде захоплююче-весело:
Сашко Дерманський "Стонадцять халеп Остапа Квіточки"
Немає жодних сумнівів, що чудернацькі та смішні пригоди молодого вчителя Остапа й не менш чудернацькі та смішні походеньки недодідька Вельзепера припадуть до смаку молодшим школярам.

"Фонтан казок. Сучасні українські казки."

 Андрусяк і Галина Манів, Оксана Лущевська й Олег Чаклун, Леся Воронина та Галина Малик, Саша Кочубей і Сашко Дерманський, Катерина Штанко, Юрій Винничук, Зірка Мензатюк, Богдана Матіяш і ще ціла низка найвідоміших, найпопулярніших і найталановитіших дитячих письменників України — і всі вони в одній строкатій збірці! Збірці сучасних авторських казок, яку можна вважати справжньою візитівкою дитячого видавництва «Фонтан казок».
Найцікавіше ж те, що на сторінках цієї яскравої книжечки зустрілися не лише чільні дитячі автори та художників, але й різні казкові сюжети, мотиви та герої: сучасні та давні, українські та європейські, фантастичні та вельми буденні. Загалом книжка містить аж двадцять одну казку: про єдинорога та динозавра, про інопланетянина та козаків, про Чорного Мага та чарівне люстерко… Кожна казка доповнена малюнками знакових сучасних ілюстраторів, які ще більше врізноманітнюють видання. Кожна розповідає свою історію. І все це — з гумором, іронією, без набридливого дидактизму, а втім, і не без моралі, бо ж усі казки, за законом жанру, чомусь, та вчать.

Девід Вольямс "Бабця- бандитка".

Історія кримінально-сміховинна навіть для закоренілого дорослого циніка. Це історія бабусі, про яку говорять "божий одуванчик", що потрапляє в світ злочинності і намагається слідувати її законам. Свіжий, дотепний погляд на відносини бабуся-онук і низка божевільних ситуацій не відпускають до останньої сторінки. Трепетна і хвилююча, але також смішна і динамічна книга. Зустрітися з міжнародної злочинницею і злодійкою коштовностей - бабою бандиткою!
Девід Вольямс"Велика втеча дідуся."
Це також історія взаємин онука зі старим предком. Історія повна пригод, подорожей і комічних поворотів. Дід, який втрачає спогади і тут-же відроджуються нові фантазії, летить з онуком в Лондон. По дорозі вони переживають безліч пригод, тісно пов'язаних з історіями діда часів служби в королівських ВПС.

Меґан МакДоналд "Супермегакласна книжка цікавезних завдань від Джуді Муді»

Хочеш утнути щось веселе? То на що ти чекаєш? Розгортай цю мегаприкольну книжку – і починай! Дізнайся, як пройти крізь папір. Створи настільну гру. Вигадай власну причіпну пісню. А ще – пройди кумедні тести, розгадай загадки і розважайся разом із Джуді Муді!

Вітаємо з Воскресінням Христовим!

Вознесіння Христове – важливий день для усіх віруючих. Це найбільше таїнство, що символізує перемогу над смертю та злом. Щороку весь православний світ відзначає це свято на 40-й день після Великодня і воно завжди припадає на четвер.

Згідно з Євангелієм, Ісус Христос після свого воскресіння з мертвих понад місяць перебував на землі серед своїх учнів і пастви. На 40-й день Спаситель зібрав апостолів у передмісті Єрусалима на горі Елеон, благословив їх і у плоті вознісся на небо. Вражені побаченим дивом люди повернулися до Єрусалиму, де їх осінив небесний вогонь (в пам'ять про це відбувається святкування П'ятидесятниці). Христос вознісся на небо, відкривши вхід у Царство Небесне і подарувавши людям надію на порятунок їхніх грішних душ, прощення і вічне життя.

У всіх православних храмах цього дня проводяться урочисті служби, тож віруючі намагаються відвідати церкву й приділити час молитві. Після служби люди повертаються додому і збираються за святковим столом. Крім традиційних частувань, господині печуть прямокутний пиріг з цибулею і прикрашають його перекладинами, які символізують драбинку – шлях Христа на Небеса.

На свято Вознесіння краще відмовитися від важкої фізичної роботи, а приділити час своїм близьким та рідним.

Ось і прийшов час КАНІКУЛ!

Ось і прийшов час КАНІКУЛ! 
Канікули люблять усі. Ця любов - унікальний випадок одностайності учнів і вчителів.
Саме слово походить від латинського "canicula", що як не дивно, значит. ПЕСИК
Дійсно кажуть жартома, що канікули - щасливий час, коли учні й студенти нічого не роблять, або, говорячи образно, собак ганяють. Утім, таке сумнівне заняття навряд чи приваблює вчених-педагогів. Насправді латинське слово "canicula" треба шукати не на землі, а на... небі. Бо саме так зветься латиною Сіріус - найяскравіша зірка у сузір'ї Великого Пса, або Оріона. Коли Канікула сходила на небосхилі, наставала найпекучіша пора року, і давньоримським школярам дозволялося, нарешті, відпочити. Зрозуміло, ще з весни учні починали нетерпляче виглядати свою заповітну зірку. На її честь відпускний період назвали канікулярним.
Чимало поблукавши білим світом, слово "канікули" прийшло в нашу мову лише у XVIII ст. І одразу відчуло себе, як удома!
Пропонуємо добірку книг про канікули!

Грузія – країна гір і приголомшливої гостинності

26 травня, Грузія святкує День Незалежності. Грузія – маленька країна. Вона менша за Україну майже у 9 разів, але дуже різноманітна за своєю природою, ландшафтами і пам’ятниками архітектури. Україну та Грузію часто порівнюють та проводять між ними паралелі: революції проти авторитарних режимів, бажання зближення з ЄС та НАТО, спроби реформ, агресивна реакція Росії та окупація територій. Багато відомих представників Грузії підтримували Україну під час Революції Гідності та війни на сході нашої країни.

Одним з них є відомий, усіма улюблений кіноактор та заслужений артист України – Вахтанг Кікабідзе. В одному зі своїх інтерв’ю він сказав: «Грузія та Україна мають дуже давнє коріння дружби. В Україні мене приймають немов на другій батьківщині, ніби я там народився. Я дуже люблю українців…» І українці відповідають йому взаємністю.

Для допитливих чомучок

Для тих, хто мріють стати науковцями — письменниця Юлія Смаль і художниця Наталія Олійник створили книжку "Лесеві історії. Експерементуй і дізнавайся"
Знаєте, як заховати туман у склянці? А як перетворити яйце на гу­мовий м’ячик? Для цього не обов’язково бути чарівником. Достатньо кілька інгредієнтів, які можна знайти на кухні, знати пра­вила безпеки, а ще бути відкритими до світу та допитливими, як Лесик — герой цієї книжки. Він проводить цікаві хімічні експерименти зі своїми старшими братом і сестрою, і вони разом відкривають безліч нового про атоми, молекули, протони, кристали і про те, чому лід може бути гарячим.
Отож, якщо хочете дізнатися, з чого складається наш Всесвіт, і го­то­ві стати справжніми науковцями, гайда читати захопливі Лесеві історії. Експериментуйте і дізнавайтеся!

Його дуже любили і малі, й дорослі

24 травня – 110 років від дня народження  українського письменника, журналіста Івана Неходи. Чимало часу віддав дитячій літературі. Майже половина збірок Неходи – для дітей. Саме він –автор знаменитого вірша-пісеньки «У лісі-лісі темному». По приїзді до Києва у 1952 році поет починає серію казок для дітей. Кілька років Нехода очолював Комісію у справах дитячої літератури при Спілці письменників України, виступав з доповідями про завдання дитячих письменників, редагував дитячий журнал. Писав поет і пісні. Працював разом з композитором Андрієм Штогаренком, Аркадієм Філіпенком, Таїсією Шутенко та іншими. Його безпосередніми вчителями були українські поети – Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра, з якими Нехода спілкувався і особисто.

З Днем філолога!

25 травня – День філолога. Це свято не тільки тих, для кого філологія є професією, родом діяльності, але й для усіх, хто плекає слово, любить читання, цінує літературу. Філологія перекладається з давньогрецької мови як "любов до слова".  Лінгвісти, літературознавці, вчителі та викладачі літератури і мови, бібліотекарі, перекладачі – всі вони щодня стоять на варті культурних і духовних цінностей усього суспільства.

Символічно, що свято філологів відзначають 25-го травня, слідом за Днем слов’янської писемності і культури.

У це свято пропонуємо вам перевірити себе та пройти тест на знання українських фразеологізмів.

Спробуєте?

https://mamabook.com.ua/onlinetest/test-na-znannya-ukrainskih-frazeologizmiv/

Ігор Сікорський – киянин, який підняв у небо усе людство!

25 травня 1889 року у Києві народився видатний авіаконструктор Ігор Сікорський.

Він був першою людиною у світі, яка отримала посвідчення пілота гелікоптера. Просто саме він його і збудував. Пасажирські, вантажні, літаки-амфібії – Ігор Сікорський створив понад пів сотні моделей «залізних пташок».

А починалося усе з великої мрії маленького хлопчика. «Якось після читання роману Жуля Верна «Робур-завойовник» мені наснилося, начебто я перебуваю на борту летючого корабля, з вікон якого далеко внизу видно море та острів із зеленими пальмами». Хлопчик тоді ще не знав, що сон здійсниться за тридцять років – усе це він побачить з власноруч спроектованого літака-амфібії. 

Його перші два гелікоптери були побудовані в період з 1909 по 1910 роки. Один із них так і не злетів у небо, а інших, хоч і зміг відірвався від землі сам, але не зміг піднятися разом з конструктором. Після невдач з гелікоптерами, Сікорський вирішив зайнятися аеропланами і літаками. Навчався у столичному політехнічному інституті. Уже у 23 роки очолив конструкторське бюро, а в 24 створив важковаговика «Ілля Муромець». Літак-бомбардувальник міг з легкістю підняти у небо шістнадцятьох людей. «Ілля Муромець» став прообразом сучасних пасажирських та транспортних літаків.

Ігор Сікорський був успішним та знаменитим, але усе змінила революція 1917 року. Через загрозу переслідування, авіаконструктор був змушений емігрувати. Спочатку до Франції, а потім до США. І там, за океаном, йому довелося починати усе з нуля. Грошей катастрофічно не вистачало. На щастя, доля звела його з композитором Сергієм Рахманіновим, який інвестував у конструкторське бюро Сікорського значну суму коштів. І він здійснив свою найбільшу мрію – підняти у небо гелікоптер. 

Ігор Сікорський прожив 83 роки. Незмінно у краватці та капелюсі, який з часом став справжнім талісманом. Студенти КПІ перед іспитами приходять до пам'ятника Ігорю Сікорському, щоб доторкнутися до його капелюха – на щастя.

Майстер авторської казки

25 травня 1935 року народився один із знаних майстрів авторської казки в Україні - Юрій Федосійович Ярмиш.

Ім'я цього чудового письменника входить у когорту таких визнаних казкарів, як Н. Забіла, О. Іваненко, В. Нестайко, Б. Чалий, В. Рутківський.

Як же Юрій Ярмиш став казкарем? Як і всі діти, він у дитинстві любив читати казки. Читав твори Х. Андерсена, О. Копиленка, слухав розповіді бабусі та мами. І відчув потребу розповісти ровесникам дивовижні історії, які народжувалися в його уяві. З дитинства запам'ятались малому Юркові широкі придніпровські степи, Дніпрові кручі, коли вони разом з батьком мандрували стежками запорізьких козаків.  

Один із його предків був отаманом Полтавського полку Війська Запорозького, часів гетьмана Богдана Хмельницького. Тому Юрій дізнався багато цікавого про минуле нашого народу, про героїзм українських козаків.

У 1960 році вийшла його перша збірка казок, яка називалася, як і перша казка письменника " Вітрисько". Його казки - не ті, в яких усе солодке, правильне та бажане, про які кажуть: "Усе закінчується, як у казці". Але є в них є і солоне, і гірке, і прикре, і трагічне. Казки письменника ніколи не бувають злими, як не буває злою мудрість. Друзі жартома називали Юрія Ярмиша українським Андерсеном. Юрій Ярмиш дуже багато подорожував.  

За своє життя відомий письменник випустив у світ понад 60 книг з казками, притчами, байками, серед яких: "Золотий кораблик", "Два майстри", "Чарівними стежками", "Великий мисливець", "Їжачок і соловейко", "Солодкий марципан" та інші. Його книги перекладено 15 мовами.

Літературна творчість Юрія Ярмиша відзначена багатьма літературним преміями, грамотами. Серед них премія ім. Ю. Яновського (2001, за цикл новел-фантазій) та премія Кабінету Міністрів України ім. Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва.

Любі маленькі читайлики! Бажаю вам приємних та радісних мандрівок сторінками книжок Юрія Ярмиша. Не бійтеся бути сміливими і мужніми, і так само, як герої казок вірити у здійснення мрій, добро, красу, кращу долю для рідної країни.

Роман Марини Гримич ''Клавка''

Роман Марини Гримич ''Клавка'' має інтригуючий сюжет і розповідає про українську літературну спільноту 40-вих років. А саме, про сумнозвісний Пленум правління Спілки радянських письменників України, який засудив творчість Максима Рильського, Івана Сенченка, Юрія Яновського за спробу відродження української мови і національних традицій в літературі. І це в той час, коли всі паростки українського пригнічувались та знищувались сталінським режимом. Сюжет базується на реальних подіях. На сторінках твору наведено документальні уривки з постанови Пленума. Письменниці вдалося майстерно висвітлити тяжке і напівголодне післявоєнне виживання простого люду, поламані долі, любовний трикутник і непростий моральний вибір...Про все це веде розповідь головна героїня роману молода дівчина Клавка - секретар Спілки письменників, котрій відомі були майже всі письменницькі секрети.

Творці слов'янського письма

В Україні сьогодні відзначають День слов'янської писемності та культури і вшановують святих рівноапостольних Кирила та Мефодія. Саме вони є творцями слов’янської писемності. Брати Кирило та Мефодій жили у IX століття і були ченцями. На основі грецької, вони створили абетку для слов’янських народів «кирилиця» і переклали для них Євангелію та Псалтир. Кирило та Мефодій заклали основу церковнослов’янської писемності та підняли культуру на новий рівень.

Таким чином у середньовічній Європі слов’янська мова стала третьою після грецької та латинської, за допомогою яких поширювалося слово Боже.

Шануй своїх героїв

23 травня – День Героїв. Це щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків – борців за волю України від лицарів Київської Русі до сьогоднішніх захисників Вітчизни. Ідея свята Героїв виникла у середовищі українських націоналістів. Уперше офіційно воно було запроваджене постановою ІІ Великого Збору ОУН, який відбувся у квітні 1941 року. Дату 23 травня було обрано не випадково. У травні за суперечливих обставин загинув ідеолог українського самостійництва Микола Міхновський. 23 та 25 травня були вбиті лідери українського визвольного руху Євген Коновалець та Симон Петлюра.

У нинішній політичній ситуації це свято – не лише данина пам’яті героям минувшини, а й день шани героїв новітніх, які сьогодні віддають свої життя за соборність та незалежність нашої Батьківщини. Цей день є символом незборимості української нації.

Книжка для дітей, що волога для полів

 Щоб маля полюбило книгу, зверніться до українського фольклору, такого барвисто різноманітного, мудрого, рідного. Нині, на жаль, книжки не є вже аж такою великою цінністю, як це було ще донедавна. Проте не всього можна навчитися на власному досвіді, від батьків або із інтернету. Відчувати красу слова і вчинку, розрізняти межі добра і зла, співпереживати, розуміти емоції та мотивації людей, розвивати уяву, дух та інтелект, спостерігати, виявляти причини й наслідки, аналізувати й робити висновки тощо – цього навчає, зокрема, література. А як чудово залишитись із книжкою наодинці, поринути у пригоди й почуття... І мріяти…

 Книжки прокладають стежини між часом і простором, між поколіннями, між країнами, зберігають мудрість людства. І від давніх давен народ, розуміючи це, висловлював свою шану книжці у прислів’ях та приказках. Тепер, щоб прищепити дітям звичку читати, вчителі й батьки вдаються до різних способів і засобів, а ми сподіваємось, що і фольклор стане у пригоді у цій добрій справі.

Прислів’я і приказки про книжки:

• Без книжки – як без сонця, і вдень темні віконця.
• Будеш з книжкою дружити – буде легше в світі жити.
• Весела книжка радість приносить.
• Гарна книжка – мудрий вчитель.
• Гарна книжка научить, а погана намучить.
• Гарна, мудра книжка – як вірний друг.
• Даремна праця – вудити без гачка і вчитися без книжки.
• Де розумом не дійду, то в книжці знайду. 
• День без книжки – що обід без хліба.
• Дім без книжки – що день без сонця. 
• Для розумного книжка – найгарніший подарунок.
• Життя без книжок – що небо без зірок.
• З глибин моря дістають перлини, а з глибин книжки – знання.

22 травня – Міжнародний день біологічного різноманіття

Що ж таке біорізноманіття?

Біорізноманіття - це різноманіття життя на Землі. Воно включає всі організми, види популяції, генетичні варіації, комплексні сукупності спільнот та екосистем, а також їх зв'язки з навколишнім середовищем. Біорізноманіття є основою тих численних благ, які екосистеми надають людям. Біологічне різноманіття Землі складається з 8,7 мільйонів видів. З них описані 1,6 млн. Кожну годину на Землі зникає 3 види живих організмів, тобто майже 30 тисяч на рік. Скорочення видів тварин і рослин викликає деградацію екосистем. У 1992 році саміт ООН з питань довкілля в Ріо-де-Жанейро прийняв визначення біорізноманіття, як "мінливості серед живих організмів", це включає мінливість всередині видів, між видами та між екосистемами. А в 1998 році 168 країн підписали Конвенцію ООН про охорону біорізноманіття. Тож зберігати біорізноманіття є дуже важливим завданням для збереження природи та людства.

Останній шлях Кобзаря в Україну

22 травня виповнюється 159 років з дня перепоховання Тараса Григоровича Шевченка. Він помер у Петербурзі, але, як і заповідав, спочив на Дніпрових кручах. Поета не стало 10 березня 1861 року. На третій день він був похований на Смоленському цвинтарі. Ще у день смерті Шевченка його друзі – художник Григорій Честахівський, брати-літератори Михайло та Олександр Лазаревські – вирішили виконати волю поета і поховати його в Україні, адже передсмертними словами 47-річного Шевченка були:

Як умру, то поховайте

Мене на могилі

Серед степу широкого

На Вкраїні милій…

Невдовзі українська громада міста домоглася дозволу царської влади на перепоховання поета. В Україну труну везли кіньми. 18 травня домовину з прахом Тараса Григоровича було доправлено до Києва. Від київського Ланцюгового мосту труну Шевченка до самої церкви Різдва Христового на Подолі несли студенти Київського Університету Святого Володимира. 

Труна перебувала у церкві до 20 травня, а вранці на руках її понесли до пароплава «Кременчуг», який узяв курс на Канів. Прощання з поетом відбулося в Успенському соборі. 22 травня після богослужіння прах Шевченка було поховано на Чернечій горі біля Канева – в місці, яке відповідало його «Заповіту». «Винесли гроб, поклали на козацький віз, накрили червоною китайкою. Замість волів впрягся люд хрещений, і повезли діти свого батька, що повернувся з далекого краю до свого дому» – згадував Григорій Честахівський. Туди ж перенесли дерев'яний хрест, який був встановлений на могилі.

Могила Тараса Григоровича Шевченка стала місцем паломництва українців, національною святинею українського народу, а Чернеча гора отримала назву Тарасової.