Звичаї Трійці - коріння народу

Напередодні великого християнського свята - Трійці, в бібліотеці була проведена година писанкарства "Божі ручки". Майстриня з розпису Вікторія Сініцька розповіла присутнім, що

писанка не є суто великоднім атрибутом. Наші пращури розписували її протягом року до різних свят і подій.

З давніх-давен люди звертаються до Бога з молитвою, здіймаючи руки до неба, благаючи захистити від лиха та зла. Тому рука, розкрита долоня стала символом захисту від нещастя, а писанку українські майстрині назвали "Божі ручки".

Пані Вікторія наголосила, що найбільшу силу обереги мають, якщо їх написати на білому яєчку.

Для такого розпису вибирають ціле яйце, не тріснуте, бажано домашнє, щоб було запліднене, інакше втрачається його магічна сила, і ні в якому разі яйце не вариться, бо з вареного не буде життя. За законом писанкарства, оберіг має зберігатися рік, а потім пишеться нове яйце, адже протягом року в людини щось змінюється в житті, вона прагне чогось іншого, відповідно, замовляє щось нове для себе. Стара писанка закопується в землю. Викидати її чи бити не можна.

Писанка, розписана перед Трійцею, очищує простір, наповнює домівки Божою благодаттю, створює магічний захист від зла, ненависті і лиха.

У цей день бібліотекарі також дарували відвідувачам букети запашних трав - символів зелених свят: татар-зілля, м'яти, любистку, материнки, шовкової трави з побажаннями теплого щедрого літа, бажаного миру і перемоги!