Куліш - це не просто їжа, це - історія в казані

Після літніх канікул розпочався новий сезон діяльності розмовного клубу української мови "ПроМова", що діє при бібліотеці. На першому занятті відбулася надзвичайно цікава і корисна зустріч з відомим білоцерківським кулінаром, популяризатором української кухні,

громадським діячем, засновником гастропроєктів і ресторатором Юрієм Ковтуненком. Він бере участь у престижних міжнародних кулінарних фестивалях і форумах, де гідно представляє українську кухню як частину нематеріальної культурної спадщини. Його мета — відродження та осучаснення традиційних страв, щоб вони знову оселилися в українських родинах і на світовій арені.

Юрій Петрович є автором реконструкції історичних рецептів, серед яких особливе місце займає капама — страва, яка згадується у славетній «Енеїді» Івана Котляревського:

«Аж їли каплуна з капамою…»

Шеф-кухар не лише відтворив старовинну страву, а й офіційно запатентував рецепт капами, вкладаючи у неї глибоке культурне значення як символу української кухонної традиції.

Під час зустрічі Юрій Ковтуненко розповів про гастрономічні мандрівки, історію козацької та селянської кухні, і про те, як проста, але дуже смачна українська страва може вразити найвибагливіших гурманів.

А кульмінацією події стало частування справжнім козацьким кулешем, який Юрій приготував для всіх присутніх. Куліш — не просто страва, а символ українського степу, козацької сили, свободи і братерства. Ароматна, навариста страва, приготовлена просто неба, ніби перенесла гостей у часи Січі та походів, коли куліш був надійною підтримкою для козаків.

«Куліш — це не просто їжа. Це — історія в казані», — наголосив кулінар.

Бібліотекарки підготували книжкову виставку "Що нас робить українцями.Кулінарна спадщина України", до якої увійшли етнографічні розвідки, збірники народних рецептів, літературні твори з кулінарними згадками. Фахівчині підготували прислів'я та приказки про страви української кухні, зачитали уривки з творів Івана Котляревського, Івана Нечуя-Левицького, Остапа Вишні. Українські пісні прозвучали у виконанні талановитих співачок - заслуженої працівниці культури України Людмили Поліщук та Людмили Безкрилої.

Приємним сюрпризом стало вручення кожному учаснику заходу букетів-маковійчиків з цілющого різнотрав'я нашими гостями Людмилою Яценко і Тетяною Водною. Людмила Степанівна - голова однієї з громадських організацій міста, які працюють над соціальним проєктом "Юр'ївський ярмарок", а Тетяна Волна - майстриня творчого об'єднання "Золоторучки", мати воїна-захисника.

Зустріч з Юрієм Ковтуненком стала справжнім святом української кухні й культури — атмосферною, смачною і щирою. Вона ще раз довела: українська їжа — це душа народу, зафіксована в ароматах, смаках і словах.

Свято Спаса - з теплом у серці та гостинцями до захисників

Для фахівчинь нашої бібліотеки стало гарною традицією саме цього дня відвідувати місцевий військовий шпиталь, де проходять лікування наші захисники. З собою бібліотекарки приносять не просто гостинці — смачні яблука, груші та солодощі, а часточку душевного тепла, щирих слів підтримки і безмежної вдячності. До щирих привітань захисників зі святом долучились волонтери з клубів Академії пенсіонерів " Серпанок" і " Сузір'я".

Ці зустрічі завжди особливі. Під час них у палатах з’являється дух свята, пахне свіжими фруктами, лунають щирі побажання якнайшвидшого одужання. Ми говоримо про традиції Спаса, про віру, яка допомагає вистояти, про світло добра, яке кожен може передати іншому – навіть простим яблуком, подарованим від щирого серця.

Сьогодні, коли кожен добрий вчинок має ще більшу вагу, ми щиро дякуємо нашим захисникам і захисницям. Нехай у кожному подарованому яблуці, буде закладене побажання миру, надії та міцного здоров'я.

Творчий майстер-клас

Бібліотека знову радо вітала гостей - учасниць творчого майстер-класу. Цього разу майстрині виготовляли мʼякі іграшки, використовуючи техніку «валяння з вовни».

Швидко сплинув час цікавого спілкування та творчості, адже ми повністю занурилися у чарівний світ рукоділля.

Процес виготовлення іграшки не тільки дарує творчу насолоду а й допомагає зануритись в атмосферу тиші та спокою.

Творчість лікує. І ми в цьому переконалися!

Майстер-клас відбувся завдяки Агенції розважальних та освітніх проєктів «Творчі викрутаси» та БФ «Свідома Україна» на чолі з Ксенією Оранською, ГО "Дівчата".

Медово пахне Спас

 

У бібліотеці відбулася народознавча година, присвячена одному з найароматніших свят серпня — Медовому Спасу. Цей день, сповнений теплом літнього сонця, пахощами свіжого меду та щирими спогадами, зібрав разом читачів, охочих дізнатися більше про українські традиції та згадати щось сокровенне зі свого дитинства.

Фахівчині книгозбірні підготували цікаву розповідь про історію свята, його духовне та побутове значення. Присутні дізналися, що Медовий Спас — це не лише перший із трьох Спасів, а й день, коли віряни святять мед нового збору, воду та мак. Це свято ще називають Маковієм, або Спасом на воді.

Особливо зацікавила гостей частина розповіді про різні види меду, їхні смаки та властивості. Учасники дізналися, що липовий мед — найцінніший для профілактики застуд, має золотистий колір і ніжний аромат квітів липи. Гречаний мед — темніший, насичений за смаком, багатий на залізо, рекомендований при недокрів'ї. Акацієвий мед — прозорий, легкий, має заспокійливу дію та довго не кристалізується. Не оминули увагою і соняшниковий мед, що має яскраво-жовтий колір і швидко загусає, а також мед із різнотрав’я, яке поєднує цілющі властивості багатьох польових і лісових рослин.

Після розповіді настала найсолодша частина зустрічі — пригощання! Учасники дегустували запашний свіжий мед, смакували печиво, яке в давнину наші предки називали шуликами, що готувалося із простого, але дуже смачного борошняного тіста з медом і маком, яке колись було неодмінним атрибутом цього свята.

Особливо теплою вийшла розмова про родинні спогади. Присутні охоче ділилися історіями зі свого дитинства: як бабусі варили узвари, як ішли до церкви з горщиком меду, як пахло печиво на бабусиній хто кухні. Ці щирі слова створили атмосферу єдності поколінь та нагадали всім про важливість збереження народних традицій.

Захід подарував кожному не лише нові знання, а й приємні емоції, теплі згадки та частинку душевного тепла, яке зберігається у серці разом із запашним ароматом Медового Спаса.