Пам'ятаймо їх подвиг!

29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, 300 курсантів військової школи, студентів і гімназистів прийняли на полі нерівний бій із майже 5-тисячною більшовицькою армією, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі.

Бій тривав лише п'ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.

Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва. Виступаючи на церемонії поховання, голова Центральної Ради (1917-1918) Михайло Грушевський назвав вчинок київської молоді героїчним.

Після цього про подвиг молодих звитяжців забули на більш ніж 70 років, а їх могили за радянських часів були зруйновані.

В 2007 році Указом Президента України 29 січня було офіційно визнано Днем пам'яті Героїв Крут.

Детальніше про бій під Крутами читайте в книзі Ю. Сороки "Бій під Крутами".

Вітаємо!

Колектив бібліотеки вітає своїх колег Тетян з Днем ангела. Бажаємо вам міцного здоров'я, особистого щастя, яскравих успіхів та здійснення найзаповітніших мрій. Нехай кожен день буде осяяний високим злетом душі, а добре самопочуття і гарний настрій стануть запорукою вашого процвітання. Миру, злагоди, шани, любові та достатку! 

Тетяна Володимирівна Сєроус	Тетяна Іванівна Сулейманова
Тетяна Михайлівна Ковалінська	Тетяна Петрівна Куценко

Соборна моя Україна

Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

Бо ти у нас одна-єдина,–

Писав в своїх віршах Тарас

«Молюсь, – казав він,– щоб у тебе

Не було між людьми війни

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі.

В історії становлення незалежності і соборності України, особливе місце займає день 22 січня 1919 року, коли Директорія Української Народної Республіки проголосила Злуку всіх українських земель в єдину Українську державу.

До цієї знаменної дати в бібліотеці оформлено книжкову виставку «Україна від подиху століть до сьогодення», на якій представлені книги про історію України та її шлях до незалежності.

21 січня - Міжнародний день обіймів

Свято було засноване у США в 1986 році під назвою Національного дня обіймів, а потім стрімко поширився по всьому світу. Згідно традиції свята, обіймати в цей день можна навіть незнайому людину.

                Обійми – це не лише приємно. Виявляється, люди, які обіймають один одного, підвищують імунітет, стимулюють нервову систему і навіть підвищують у крові рівень гемоглобіну. Ну і, звичайно, це підіймає настрій.

ТОЖ, ОБНІМАЙТЕСЯ НА ЗДОРОВ'Я! 

Не сперечатимусь: я син свого народу

Євген Филимонович Маланю́к — український письменник, культуролог-енциклопедист, публіцист, літературний критик.

Мій ярий крик, мій біль тужавий,
Випалюючи ржу і гріх,
Ввійде у складники держави,

Як криця й камінь слів моїх.        

Маланюк Є. Вибрані твори / Євген Маланюк. – Х. : Ранок, 2009. – 288 с. – (Українська муза).

Дане видання творів Є.Маланюка включає тексти поета різних років. Видання розраховане на широке коло поціновувачів українського слова.

Не сперечатимусь: я син свого народу —
Сліпця відвічного, каліки і раба,
І, мабуть, таки так, що образ Квазімодо
Із образів усіх найбільш мені б припав

Маланюк Є. Невичерпність : поезії, статті / Євген Маланюк. – К. : Веселка, 1997. – 318 с.

                                                                              Пропонована збірка має на меті якнайповніше познайомити читача (передусім молодого) з творчістю видатного сина України. Друкуються вірші з щоденників Є. Маланюка, фотографії з родинного архіву.

 Гноблять, калічать, труять рід,
Ворожать, напускають чари,

Здається, знищено вже й слід,
Лиш потурнаки й яничари.
 І ось — Стефаник і Куліш,
Ось — Коцюбинський, Леся — квіти
Степів страждальної землі,
Народу самосійні діти!
А то підземна загуде
Вулканом націй ціла раса —
І даром Божеським гряде

Нам Прометеїв дух Тараса.                                                                                                             

Нехай водиця із Йордану, усіх сьогодні освятить

18 січня – вечір перед Водохрещем – голодна кутя. Голодна тому, що готували менше страв, ніж на дві попередні. Ввечері теж святили воду, вона також мала цілющу силу, деякі вважали її більш сильною, ніж йорданська. 
Водохреща припадає на 19 січня. Це третє найбільше свято зимового кола. З ним пов’язують хрещення на Йордані Ісуса Христа. Христу було 30 років. У день, коли Син Божий хрестився у воді Йордану, святий Дух сходив на нього і голос Бога промовляв до Ісуса. Тому це свято інколи називають Богоявлення. 
У цей день святять воду. Вранці у церкві відбувається Богослужіння, після якого, весь народ іде процесією на річку, де громада заздалегідь прорубала на річці ополонку, випилювали з льоду великий хрест. До річки йдуть усі: старі, молоді і діти. Кожен несе з собою пляшку або глечик на воду. Принісши її додому, господар кропить усе в оселі й господарстві. Уся родина сідає до столу, перед їжею випивши свяченої води. Після обіду дівчата йдуть до річки, щоб умитися йорданською водою — задля вроди та здоров’я. 

Може виникнути питання, навіщо треба щороку знову і знову освячувати воду? Відповідь досить проста. Світ наш сповнений гріхів, а церква, освячуючи воду, повертає водній стихії первинну чистоту. Священики акцентують увагу на тому, що Бог не творить чудес там, де людина їх очікує просто з цікавості, без щирого наміру скористатися ними задля власного спасіння. Щоб свячена вода приносила користь, необхідно дбати про чистоту власних думок і вчинків.

Використана література:

Воропай О. Звичаї нашого народу : етнографічний епос / Олекса Воропай. - Х. : Фоліо, 2007. - 508 с.

Як готувалися до Свят-вечора і як зустрічали Різдво Христове, як гуляли Масляну і як поводилися у Великий піст, як святкували Великдень і які розваги припадали на Івана Купала — про це йдеться у виданні, яке знайомить з багатим і різноманітним світом народних звичаїв, за якими жили українці з давних-давен до нашого часу. Звичаї, що дісталися нам у спадщину від дідів-прадідів, не втратили свого значення й сьогодні. Збагачені кращими зразками народної творчості — обрядовими піснями, віршами, легендами, — вони є найдорожчою скарбницею духовної культури українского народу.

Сійся, родися жито, пшениця

Традиції наших предків такі сильні, що ми продовжуємо святкувати 14 січня свято Старий новий, або свято Василя. Зранку в цей день чекають на засівальників – переважно молодих  хлопців, які обсипають хати злаками з побажаннями щастя і процвітання.

         Зі звичаями і традиціями народу під час новорічно-різдвяних свят познайомила дев’ятикласників БЗШ №6 завідуюча бібліотекою Катерина Волинець. Діти, в свою чергу , підготували  щедрівки і посівалки, в яких переплелися релігійні та землеробські мотиви:

Ой, у полі плужок оре,

А за тим плужком сам Бог ходить,

А діва Марія їсти носила, Бога просила:

Сій, Боже, роди, Боже, 

жито-пшеницю, Всяку пашницю!

З Новим роком!

Пошук сенсу життя

В основі захопливих книжок Джека Лондона – реально прожите бунтівне життя. Із книжок письменника можна дізнатися багато цікавого про далекі країни, розвіяти багато міфів, зрозуміти, «звідки пішла країна Америка»...

         І головне: життя та творчість Джека Лондона – це безперервний пошук Сенсу життя.

         У такий  дивовижний пошук вирушили учні 7-г класу СПМШ №16 разом із завідуючою бібліотекою Катериною Волинець, яка розповіла дітям про американського письменника, який «зробив предметом свого поклоніння людину». Семикласники поділилися першими читацькими враженнями, зіставляючи поведінку літературних персонажів з власною. Адже вирішальними факторами у боротьбі за життя, за перемогу стає не матеріальне, а духовні якості людини, її воля.

Листівки захисникам

Колектив бібліотеки, як і планувалося, передав новорічно-різдвяні листівки, виготовлені нашими талановитими читачами, бійцям в зону АТО. Їх на схід доставить відомий в місті волонтер Костянтин Климчук. Крім того, бібліотекарі зібрали пакунок засобів гігієни та підбірку художньої літератури, а також передали щирі вітання зі святами з побажаннями миру та повернення додому з перемогою.

Нова радість стала

5 січня в бібліотеці відбувся  щорічний конкурс на кращу новорічно-різдвяну листівку «Нова радість стала». Учасниками цієї благодійної акції стали читачі-діти бібліотек міста. Сто тридцять справжніх витворів мистецтва представили на розсуд журі маленькі художники. 

         Кожна листівка знайде свого адресата. Відомий у нашому місті волонтер Костя Климчук пообіцяв доставити їх бійцям в зону АТО. 

         Директор міської ЦБС Раїса Григоренко привітала присутніх зі святами та вручила переможцям подарунки.