пʼятницю, 30 травня 2014 р.

Вітаємо всіх школярів та випускників 
з останнім дзвоником! 

Бажаємо гарного літнього відпочинку, чудового настрою, а випускникам щасливої життєвої дороги, особистих перемог, реалізації задумів і творчих планів!



середу, 28 травня 2014 р.

Онлайн книга

Пропонуємо нашим маленьким читачам найпопулярнішу книгу 
Роальда Дала «Чарлі і шоколадна фабрика».

Маленький хлопчик Чарлі Бакет живе у дуже бідній, але великій і дружній сім'ї. Вони не можуть дозволити собі навіть найнеобхіднішого. А хлопчик дуже любить шоколад ... Неподалік від їхнього будинку працює таємнича шоколадна фабрика містера Вонки. Щоранку, по дорозі в школу, Чарлі зупиняється перед її воротами, вдихаючи солодкий запах, в якому змішані пахощі шоколадного морозива, яке ніколи не тане, зефіру, карамельок, що міняють колір та багато інших видів цукерок. Хіба не про всі ці солодощі мріють усі діти на світі? І раптом у нього з'являється шанс потрапити на фабрику в числі п'яти щасливчиків, які знайшли золотий квиток...

вівторок, 27 травня 2014 р.

Проведи літо весело і з користю



      Джеремі Стронг, один із найпопулярніших сучасних дитячих письменників.

       Починаються літні канікули – чудовий час для відпочинку, поїздок до бабусь та дідусів і, звичайно ж, читання. Але більшість дітлахів, особливо у позашкільний час, неохоче  відкривають  книжку. Тому «Видавництво Старого Лева» радить дітлахам влітку прочитати найсмішніші книжки Джеремі Стронга, видавши серію «Реготання для читання».                                                                                             Чому книги Джеремі Стронга користуються попитом у маленьких читачів? Бо він один із найвідоміших дитячих письменників сучасності. Про те, що цікавить дітей, британець знає дуже добре – багато років пропрацював учителем початкової школи і за цей час встиг вивчити уподобання учнів. У 1991-му Джеремі Стронг повністю присвятив себе написанню книжок. На сьогодні у видавництвах світу вийшло друком близько сотні його творів. Українською перекладені вісім.



"Ракета на чотирьох лапах"
(2005 рік, переклад Віктора Морозова).
Що це? Комета, болід чи реактивний літак? Ні, це всього лиш собака Стрілка - справжня ракета на чотирьох лапах, суміш вихору, хорта і спортивного автомобіля "Феррарі". Вона має фантастичну здатність втягувати у халепу свого одинадцятирічного господаря Тревора та його подружку Тіну.


"Мій тато і зелений алігатор" 
(2006 рік, переклад Ореста Стадника).
Оце сімейка! Татко приволік додому живого алігатора, а бабуся бігає на побачення, як шістнадцятирічна дівчинка, та ще й гасає на мотоциклі! Лише мама дає всьому раду, хоч інколи годує родину самими сосиками і збирається... вибухнути.


"Гармидер у школі (2007 рік, переклад Андрія Поритка).
Як? До вашої школи ще й досі не завітала міс Гармидер? Спробуйте попросити про це вашого директора - адже міс Гармидер зазвичай працює вчителем на заміну. Ніхто зі школярів не відмовився б від такої учительки, бо уроки з нею перетворюються на задоволення: веселощі, гру, розваги, рейвах, тарарам, одне слово - суцільний гармидер!


"Знамениті сіднички мого братика" (2007 рік, переклад Ореста Стадника та Оксани Лучишиної).
Як стати знаменитим? Для цього треба, щоб у вас була коза Посмітюха, черепаха Шумахер, дивакуватий батько і бабуся на мотоциклі. Тоді вашу родину покажуть у програмі про найбільш 
докучиливих сусідів. А головне - щоб у вашого маленького братика були найвідоміші в світі... сіднички.


"Кімнатні пірати"(2008 рік, переклад Андрія Поритка).
Не дивуйтесь, якщо у сусідстві з вами оселяться справжні пірати! Адже далеко не кожен корсар любить море. Є серед них і такі, що не люблять води, зате обожнюють затишні помешкання, в яких можна не лише чудово облаштувати піратський корабель, але й знайти скарби!


"Розшукується Ракета на 4-х лапах" (2008 рік, переклад Віктора Морозова).
Чудова новина! Ракета на чотирьох лапах повертається!Повертається для того, аби знову завдати клопоту своїм господарям, вскочити у халепу, накрасти купу їжі та... зникнути. Але не сумуйте: вона обов'язково повернеться! І не сама...


"Знайомтесь: Фараон!" (2008 рік, переклад Андрія Поритка і Наталії Трохим).
Єгипетський фараон пролежав купу часу в гробниці, аж поки двоє бандитів-невдах не розбальзамували його ненароком, шукаючи карту скарбів. І от мумія, що ожила, гуляє сучасним містечком, наче забинтований пацієнт, який щойно втік від санітарів. А тим часом двійко нерозважливих бандитів-початківців уже снують свої недолугі плани із захоплення єгипетского фараона.


"Вікінг у моєму ліжку" (2010 рік, переклад Віктора Морозова).
Туман, у якому поволі пересувався човен вікінгів, був таким густим, що ніхто не помітив, як у море упав бідолаха Сігурд. Уплав він ледве дістався берега і пішов навпростець. А коли туман розсіявся, вікінг Сігурд побачив, що опинився в яомусь дивному місті. Насправді ж у густому тумані відбувся зсув часу, і стародавній вікінг потрапив до сучасної Англії - у містечко Флотбі, де надибав готель із такою ж рідною назвою - "Вікінг".


Книжки Джеремі Стронга – це щось неймовірне! Дотепні, яскраві, захопливі. Ті, кому до рук потрапляють книги британського письменника, не можуть від них відірватися і довго заходяться щирим сміхом.

четвер, 22 травня 2014 р.

Усі шляхи ведуть до Кобзаря



           
22 травня виповнилося 153 роки з дня перепоховання Тараса Шевченка. Він помер у Петербурзі, але, як і заповідав, спочив на Дніпрових кручах. Поета не стало 10 березня 1861 року. На третій день він був похований на Смоленському цвинтарі. Віддати останню шану Великому Кобзарю прийшли Достоєвський, Лєсков, Салтиков-Щедрін, Тургенєв, Некрасов, представники української, польської, грецької громад Санкт-Петербурга. Ще в день смерті Тараса Шевченка його друзі - художник Григорій Честахівський, брати-літератори Михайло та Олександр Лазаревські - вирішили виконати волю поета і поховати його в Україні, адже передсмертними словами 47-річного Шевченка були:
Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.

           Невдовзі українська громада міста домоглася дозволу царської влади на перепоховання поета. Супроводжували труну Кобзаря Олександр Лазаревський і Григорій Честахівський. 27 квітня вони прибули до Москви, де труну поета встановили в Тихонівській церкві. Прощатися з Кобзарем прийшли не лише українці, а й росіяни. В Україну труну везли кіньми. 18 травня домовину з прахом Шевченка було доправлено до Києва. На київському ланцюговому мосту труну Шевченка до самої церкви Різдва Христового на Подолі несли студенти Київського університету. Труна перебувала в церкві до 20 травня, а вранці на руках її понесли до пароплава "Кременчуг", який узяв курс на Канів. Прощання з поетом відбувалося в Успенському соборі в Каневі. Настоятель Канівського Успенського собору Гнат Мацкевич виголосив пророчу промову: "Благовій, Малоросіє, перед містом Каневом: у нас поховано Тараса Шевченка!" До місця поховання - Чернечої гори - труну знову понесли на руках. 22 травня після богослужіння прах Шевченка було поховано на Чернечій горі біля Канева - в місці, яке відповідало його "Заповіту".                                                                                                                   Незабаром могила Шевченка перетворилася на місце паломництва українців, а Чернеча гора отримала назву Тарасової.

Панихида під час перепоховання праху Шевченка. Київ, травень 1861 року

Селяни копають могилу Т.Шевченку в Каневі


Перша могила на Чернечій горі у Каневі, з дерев'яним хрестом. 1861 рік

вівторок, 20 травня 2014 р.

12 цікавих фактів з життя Артура Конан Дойла




Конан Дойль - відомий англійський письменник, автор знаменитих «Записок про Шерлока Холмса», якими захоплюється не одне покоління читачів. Дуже цікаво стежити за тим, як головний герой помічає найменші деталі і на них вибудовує логічні висновки. Можна скласти цілу картотеку дедуктивного методу «Великого Сищика».

1. Дойл, Артур Конан народився 22 травня 1859 року в Единбурзі. Навчався в Стоніхерст-коледжі (графство Ланкашир); вивчав медицину в Единбурзькому університеті. У 1881році  став доктором медичних наук. Практикував в Англії, закінчив аспірантуру у Відні, після чого вирішив спеціалізуватися в галузі офтальмології.

2. Про нього відгукувалися як про людину з високими моральними принципами. Сучасники вважали Конан Дойла «найдосконалішим втіленням джентльмена», особливо в стосунках з жінками.
Конан Дойл захоплювався багатьма видами спорту, відмінно грав в більярд, був одним з перших організаторів авторалі, першим випробувачем мопеда.
Його називали «великим акумулятором ідей». Саме йому належить думка про прокладання тунелю під Ла-Маншем, створення плавучих мін, надувних гумових човнів для порятунку корабельних екіпажів, камуфляжних сіток для гарматних розрахунків, натільної броні.
Він був корабельним лікарем на китобійному судні, полював на тюленів в Гренландії, служив на сухогрузах біля берегів Західної Африки. З не меншим ентузіазмом Конан Дойл вивчав окультні науки, грав на банджо.

3. Він пишався родинними зв'язками з Вальтером Скоттом, його духовним кумиром був Едгар По, оповідання «Золотий жук» якого «приголомшило» юного Артура в студентські роки, пробудивши інтерес до детективного жанру .
У сім'ї Дойлів існував неймовірний культ предків - дворян з древнього родоводу, що нараховує шість століть. Серед них - королі Генріх ІІІ і Едуард ІІІ.

4. Лицарське звання сер Артур Конан Дойл отримав за літературні заслуги. За іншою версією, лицарські ригалії були отримані письменником у 1902 році за роботу в польовому госпіталі під час англо-бурської війни.

5. Перший твір, який приніс йому успіх, «Етюд у багряних тонах» був опублікований у 1887 році. Перу Дойла належить 60 оповідань і дві літературні композиції про Шерлока Холмса, найвідомішому герою англійської літератури.

6. Конан Дойл був дуже спостережливою людиною, і багато рис великого англійського слідчого запозичив у свого університетського професора Джозефа Белла, який вмів ставити діагноз за зовнішнім виглядом пацієнта.

7. У 1893році, коли письменник разом з дружиною вирушає на відпочинок до Швейцарії й відвідує Райхенбахскій водоспад, він приймає рішення покінчити з цим набридливим героєм. «Подумую вбити нарешті Холмса й зав'язати з цим. Він відволікає мої думки від кращих речей».
До того ж його охоплювали амбіції написати великий історичний роман, йому хотілося писати в стилі Вальтера Скотта і створити великий літературний твір. В результаті, двадцять тисяч передплатників відмовилися від підписки на журнал «Стренд», який друкував оповіданна про Шерлока Холмса. Більше того - величезні юрби народу з гаслами «Поверніть нам Холмса!» щодня збиралися навколо офісу редакції. Дойлу стали дзвонити невідомі з прямими погрозами: «якщо Шерлок Холмс не воскресне з мертвих, його безсердечний творець найближчим же часом відправиться слідом за ним». А всі клерки Лондона з нагоди смерті «сищика» демонстративно вдяглися в траур.
Однак останньою краплею для автора став лист королеви (за іншою версією - короля). За непідтвердженими чутками, вона написала Конан Дойлу, що смерть Шерлока Холмса - лише хитрий хід «сищика». У підсумку письменнику довелося «воскресити» персонаж. А вже в 1900-му році вийшла повість «Собака Баскервілів».

8. Його герой як і раніше «живий»: він став почесним членом в Королівському товаристві хімії, а завдяки кінематографістам Холмс обзавівся будинком в Лондоні і дружиною, пам'ятником, численними фан-клубами. До Холмса такої честі удостоювалися лише лауреати Нобелівської премії. Церемонія нагородження проходила в офіційній резиденції «сищика» за адресою: Лондон , Бейкер-стріт, 221b.

9. Розповіді письменника екранізували багато разів. Кращим з Холмсов в світі одностайно визнаний Василь Ліванов. Російський актор був нагороджений орденом Британської імперії за «кращого сищика». Фотографія Василя Ліванова висить на першому поверсі будинку на Бейкер-стріт.

10. Створений Конон Дойлем образ Шерлока Холмса так само безсмертний, як Гуллівер Джонатана Свіфта, Робінзон Крузо Даніеля Дефо, Олівер Твіст Чарльза Діккенса ...
Дослідники вважають, що Конан Дойл був першим письменником, який наділив героя живим людським характером, привабливість якого - у шляхетності й доброті, співчутті приниженим і ображеним, бажанні прийти їм на допомогу; в багатстві душі, любові до прекрасного; в неприйнятті насильства, жорстокості, поліцейської тупості. Справедливість - його ремесло. Він - добрий, безкорисливий лицар , який кидав всі свої сили на боротьбу з реальним злом у всіх його проявах. Водночас Шерлоку Холмсу не чужі суто людські слабкості - він любить похвалитися, похизуватися, повалятися в ліжку, побайдикувати.

11. Помер Конан Дойл 11 липня 1930 року від нападу грудної жаби. На надгробку було написано: «Stee true, blade straight» - «Вірний як сталь, прямий як клинок».

12. Архів письменника - двадцять величезних ящиків - досі майже не опублікований. І можна тільки гадати, про що писали серу Артуру Конан Дойлу  Уїнстон Черчілль, Теодор і Франклін Рузвельт, англійський король Едуард VII. А раптом і вони просили Дойла почати якесь розслідування?

понеділок, 12 травня 2014 р.

Вся моя слава - Україна

165 років від дня народження Панаса Мирного


Пана́с Ми́рний (Панас Якович Рудченко (1 (13) травня 1849, Миргород — 28 січня 1920, Полтава) — український прозаїк та драматург.

«У всякого своя доля...» У письменників також. Одні за життя бронзовіють, а потім заслужено посідають свою скромну сходинку в історії літератури. До інших, навпаки, приходить слава не від сучасників, а від нащадків. 
Своєрідна, далеко не проста доля Панаса Мирного. З перших же публікацій він став високим авторитетом для сучасників, відразу сягнув з початківців у класики. Але найвагоміші твори його стали доступними широкому колу читачів через тридцять («Хіба ревуть воли, як ясла повні») і понад пятдесят років («Повія») після їх написання.                            
Авторитетне, відоме імя, а хто він, чим займається, крім близьких знайомих, ніхто не знав. Для своїх сучасників він так і залишився загадкою, відомим незнайомцем.



На нашу думку, вивчення високохудожньої спадщини Панаса Мирного
може стати одним із важливих факторів морально-естетичного самовдосконалення і юних, і дорослих читачів. 



 Мирний П. Вибрані твори / П.Мирний. – К. : Дніпро, 1974. – 559 с.
До книги увійшли кращі твори класика української літератури Панаса Мирного. В повісті «Лихі люди» дано широку картину соціально-економічних відносин у пореформеному українському селі. В інших творах показано ідейне розшарування української інтелігенції («Лихі люди»), трагедію матерів-одиночок, які втрачають своїх дітей («Лихий попутав», «Морозенко»), переселенці, що марно шукають кращої долі у невідомому краю. В ліричному образку «Сон» письменник зображує вільне життя свого народу в майбутньому соціалістичному суспільстві

Мирний П. Казка про правду та кривду : для мол. та серед. шк. віку / П.Мирний ; упорядкув. та передм. О.Лещенко. – К. : Школа, 2009. – 19 с. : іл.

У "Казці про Правду і Кривду" (1889) письменник звертається до одвічного протистояння між добром і злом, світлом і темрявою, справедливістю та беззаконням. Прикметною є жанрова специфіка твору, в якому гармонійно поєднуються дві малі епічні форми: казка та оповідання. На прохання дітей, що очікують на казку, старенька бабуся пригадує історію про запеклу боротьбу Кривди з Правдою. Даний кут сприймання надає оповіді вагомості, адже літня героїня прожила довге життя, і з вуст такої авторитетної людини казка здається щирою бувальщиною.




Мирний П. На пасіці: оповідання / П.Мирний. - К. : Веселка, 1981. - 16 с. : іл.
Уривок з повісті Панаса Мирного про хлопчика і його коня-коника, про те, як вони стали друзями.





Мирний П. Повія: роман з народного життя / П.Мирний. – К. : Рад. шк., 1987. – 352 с.
В історію української літератури Панас Мирний  увійшов як майстер психологічної прози. Одним з кращих його творів вважається роман «Повія» про трагічну долю бідної селянської дівчини Христі. Нужда та переслідування місцевих багатіїв женуть Христю з рідного села на заробітки в місто. Але й там вона не знаходить щастя — знов насильство, підлість, брехня, що завдають їй болю і страждань, штовхають у прірву...


Мирний П. Хіба ревуть воли, як ясла повні : роман з народного життя / П.Мирний; худож.-оформлювач А.Ленчик. – Харків : Фоліо, 2005. – 350 с.

Це соціально-психологічний роман із елементами детективу. Створений класиком української літератури Панасом Мирним (1849 – 1920) у співавторстві з Іваном Біликом (1845 – 1905). У ньому психологічно переконливо розкривається трагічна доля правдошукача, борця проти приниження людини, соціальної несправедливості, який став злочинцем, «пропащою силою». Події відбуваються на тлі широкої правдивої картини українського життя XVIII – XIX ст. 

неділю, 11 травня 2014 р.

"За все, що маю, дякую тобі": до Дня Матері

              Матері
В хаті сонячній промінь косо 
На долівку ляга з вікна... 
Твої чорні шовкові коси 
Припорошила вже сивина.
Легкі зморшки обличчя вкрили- 
Це життя трудового плід. 
Але в кожному русі - сила, 
В очах юності видно слід.
Я таку тебе завжди бачу, 
Образ в серці такий несу - 
Материнську любов гарячу 
І твоєї душі красу.
Я хотів би, як ти, прожити, 
Щоб не тліти, а завжди горіть, 
Щоб уміти, як ти, любити, 
Ненавидіть, як ти, уміть.

                       Симоненко В.

четвер, 8 травня 2014 р.

Вклонімося великим тим рокам

                 Шановні ветерани та друзі бібліотеки!                                           
У день славної Перемоги бажаємо вам міцного здоровя, щастя і благополуччя, любові і шани, ясного неба та віри у славне майбутнє рідної нашої України! Нехай на нашій благословенній землі завжди панує мир, спокій та добро!    
                                                                                                                  Колектив бібліотеки

Олесь Гончар
                     
                                                    ТАНКІСТ       
                      
Сніги! Не сніги, а ріллі,
 Наорані смертю за мить.
 І хлопець – одне вугілля –
 Біля танка свого лежить.

 Руку підняв до неба.
 Крик занімів на вустах.
 Бо жити б йому ще треба
 В незайманих десь містах,

 Ще б чути довкола себе
 Той гомін прекрасних міст.
 Бунтуючи, зняв до неба
 Чорний кулак танкіст
 І руки його обгорілі
 Не хочуть такого кінця!
 І зуби аж сяють білі
 На спаленій масці лиця!

 Бо то ж недомріяна мрія,
 То ж вірність його  комусь –
 Напис на танку біліє:

 «Жди –
 я вернусь!».

1945 р, Секешфехервар